Історія України для правників

Історія України для правників

викладачі: к.і.н., доцент Ігор Анатолійович Тесленко та старший викладач Олександр Надтока

рівень викладання: бакалаврат кількість годин: 4 год./тиждень кредити ECTS: 3 семестр: осінній форма підсумкового контролю: іспит

Умови визначення навчального рейтингу:

• семінарські заняття: 48 балів

• тест: 12 балів

• письмовий іспит: 40 балів

ЛЕКЦІЇ

Тема 1. Вступ до курсу (2 год.) Тема 2. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство (2 год.) Тема 3. Руські землі у складі Корони Польської та Великого князівства Литовського (XIV–XVI ст.). Кримський ханат. Поява козацтва (2 год.) Тема 4. Люблінський сейм 1569 р. і перші поунійні десятиліття у складі Речі Посполитої (2 год.) Тема 5. Українське козацтво у XVI – середини XVII ст. (2 год.) Тема 6. Гетьманщина у другій половині XVII – на початку XVIII ст. Доба Руїни. Іван Мазепа і мазепинці (2 год.) Тема 7. Між Російською імперією і Річчю Посполитою (2 год.) Тема 8. Ранньонаціональні рухи та освітні зміни у першій половині ХІХ ст. (2 год.) Тема 9. Доба індустріалізації та модернізації (середина – друга половина ХІХ ст.) (2 год.) Тема 10. Формування політичних партій. Перша світова війна (кінець ХІХ ст. – 1914 р.) (2 год.) Тема 11. Українська революція 1917–1920 років (2 год.) Тема 12. Українскі території у складі СРСР та сусідніх держав (1921–1939) (2 год.) Тема 13. Україна у Другій світовій війні (1939–1945) (2 год.) Тема 14. Суспільно-політичні процеси та культурне життя у повоєнній Україні (1950-ті – 1970-ті роки). Перебудова і проголошення незалежності України (2 год.) --- детальний план лекційних занять (pdf)

СЕМІНАРИ

Семінар 1. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство (2 год.)

1. Дискусії довкола витоків руської державності.

2. Засоби утвердження християнства на Русі: церковне будівництво, книгописання, заснування монастирів.

3. Руська Правда як пам’ятка права, її джерела і редакції.

4. Правління і політика «короля Русі» Данила Галицького.

Обов’язкова література:

• Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2005. – С. 29–38, 45–52, 76–84, 100–106 (потрібно опрацювати: розділ 1, параграф 4; розділ 2, параграф 1, пункти «Володимирове хрещення в легенді та реаліях» та «Етнос. Мова. Писемна культура»; параграф 3, пункт «Війни за “за галицьку спадщину”. Данило Галицький»).

• Толочко П.П. Древняя Русь. – Киев, 1987. – С. 14–36 [pdf].

• Франклин С., Шепард Д. Начало Руси. – Санкт-Петербург, 2009. – С. 343–356 [pdf].

Семінар 2. Руські землі у складі Корони Польської та Великого князівства Литовського (XIV–XVI ст.) (2 год.)

1. Боротьба за «галицьку спадщину» у XIV ст.: претенденти і правові підстави територіальних претензій.

2. Організація міського самоврядування за маґдебурзьким правом.

3. Литовські статути як пам’ятки права: джерела, юридична специфіка.

4. Гіпотези про походження запорозького козацтва.

Обов’язкова література:

• Войтович Л. Польща, Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів // Проблеми слов’янознавства. – 2010. – Вип. 59. – С. 52–66 [pdf].

• Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2005. – С. 106–108, 127–131, 167–185 (потрібно опрацювати: розділ 2, параграф 3, пункт «Нові претенденти на “галицьку спадщину”. Розпад Руського князівства»; розділ 3, параграф 1, пункт «Етнічна строкатість міста», «Громадське самоврядування в містах. Маґдебурґія і цехи»; параграф 2, пункти «Міське життя» та «Еволюція прав особи й станів. Литовські статути і реформи 1560-х років»; параграф 3, пункти «Перші сто літ козаччини» та «Перші згадки про козаків. Генеза українського козацтва»).

• Білоус Н. Київ наприкінці XV – у першій половині XVI ст. Міська влада і самоврядування. – Київ, 2008. – С. 35–41 [pdf].

• Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. – Київ, 2008. – Вид. 2. – С. 49–52 [pdf].

Семінар 3. Руські землі у складі Речі Посполитої (2 год.)

1. Правові засади Люблінської унії 1569 р.; корисні і негативні наслідки унії.

2. Причини тяжіння частини православних ієрархів до Римського престолу, аргументи на користь церковної унії з Римо-Католицькою Церквою.

3. Правничі акценти в церковній полеміці щодо незаконності перепідпорядкування Православної Церкви Римському престолу.

4. Статут Львівської братської школи як нормативний документ.

Джерела:

• Порядок шкільний Львівської братської школи 1588 р.

• «Протестація» Йова Борецького та інших 1621 р.

Обов’язкова література:

• Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2005. – С. 195–205, 213–218, 225–230, 239–244, 292–300 (потрібно опрацювати: розділ 4, параграф 1, пункти «Люблінська унія і перші реалії поунійного часу», «Підстави життєвості унійної ідеї» та «Волинці і кияни на Люблінському сеймі 1569 р. Унійний привілей»; параграф 2, пункти «Від Берестейського собору до легалізації православної митрополії», «Словесна війна» та «Від висвячення митрополита під охороною козацької шаблі до легалізації православної митрополії»; парграф 4 «Розтятий світ, або Загальний образ культури України-Русі в переддень Хмельниччини»).

Семінар 4. Українське козацтво у XVI – середині XVII ст. (2 год.)

1. Правовий статус реєстрового козацького війська.

2. Розширення козацьких вимог у повстаннях кінця XVI – середини XVII ст.; створення козацької держави після повстання 1648 р.

3. Умови протекції над козацькою державою за Зборівською та Переяславською угодами: порівняльний аналіз.

4. Устроєві особливості козацької держави.

Джерела:

• Зборівська угода

• Переяславська угода (березневі статті)

Обов’язкова література:

• Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2005. – С. 259–285, 343–365 (потрібно опрацювати: розділ 4, параграф 3, пункти «Козаччина між “реформою Баторія” і смертю Петра Сагайдачного» та «Боротьба за самоутвердження. Козацькі війни 1625-1638 рр.»; розділ 5, параграф 1, пункти «Переяславська угода 1654 р.», «Організація території і модель влади Козацької держави» та «Старшинське оточення гетьмана»).

Семінар 5. Поразка політики Івана Виговського і посилення залежності від московського уряду(2 год.)

1. Гадяцький трактат 1658 р. як нормативний документ.

2. Заходи московського уряду щодо звуження автономії Гетьманщини у другій половині XVII ст.

3. Бендерська конституція 1710 р. Пилипа Орлика як нормативний документ в устроєвій сфері козацької держави.

4. Правові підстави виходу Гетьманщини з-під протекції московського царя у формулюваннях «Виводу прав України» та Бендерській конституції Пилипа Орлика.

Джерела:

• Гадяцький трактат (потрібно читати лише перший документ, завірений підписами королівських комісарів та Івана Виговського)

• Конституція Пилипа Орлика

• Вивід прав України

Обов’язкова література:

• Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2005. – С. 259–285, 343–365 (потрібно опрацювати: розділ 5, параграф 2, від пункту «Гадяцька угода 1658 р.» до пункту «Дем’ян Многогрішний “за” і “проти” Москви» включно; а крім того весь параграф 3).

Семінар 6. Ліквідація Гетьманщини і Запорозької Січі. Приєднання Правобережної України та Кримського ханату до Російської імперії (2 год.)

1. Політика централізації Російської імперії як одна з причин ліквідації козацьких автономій.

2. Декларації російського уряду щодо «законних підстав» приєднання до Росії Правобережної України («отторженная возвратих»).

3. Маніфест Катерини ІІ про «законність» ліквідації Запорозької Січі: аналіз формулювань.

4. «Права, за якими судиться український народ» як юридичний кодекс: джерела і склад.

5. Початок перезаселення Північного Причорномор’я після ліквідації Кримского ханату та його сателітів, ногайських держав-орд.

Джерела:

• Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743 р. / Упор. К. Вислобоков. – Київ, 1997. – С. ХІІ–XLVII.

Обов’язкова література:

• Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2005.

Семінар 7. Український національний рух у першій половині – середині ХІХ ст. (2 год.)

1. Роль мови та фольклору на ранній стадії національних рухів; збирацька діяльність в Україні.

2. Програмові документи Кирило-Мефодіївського товариства: зміст та ідеологія.

3. Руська трійця: персоналії, діяльність, декларовані підстави арешту друкованої продукції.

4. Головна Руська Рада: перші політичні вимоги до австрійського уряду.

Семінар 8. Політизація українського національного руху (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)(2 год.)

1. Зміст і наслідки судової реформи 1864 р.

2. Культурницьке народництво: напрями та ідеологія діяльності громад.

3. Револіційне народництво: від «ходіння в народ» до терору.

4. Програми Русько-української радикальної партії та Революційної української партії: порівняльний аналіз.

5. Українці в партіях соціал-демократичного і соціалістичного спрямування у Російській імперії.

Семінар 9. Українська революція 1917–1920 років (2 год.)

1. Чотири універсали Центральної Ради як нормативні документи: порівняльний аналіз.

2. Успіхи і вразливі місця політики Павла Скоропадського.

3. Акт злуки УНР і ЗУНР як нормативний документ.

4. Дискусії учасників подій та істориків довкола причин поразки Української революції.

Семінар 10. Між двома світовими війнами (1920-ті – 1930-ті роки) (2 год.)

1. Індустріалізація та колективізація: темпи і способи впровадження, наслідки.

2. Голодомор 1932–1933 років: дискусії про число жертв та юридичну дефініцію Голодомору як геноциду.

3. Процес Спілки Визволення України: підготовка й організація судового процесу, обвинувачі й звинувачені.

4. ОУН: створення, програмні документи й цілі.

Семінар 11. Україна у Другій світовій війні (2 год.)

1. Передвоєнний розподіл сфер впливу у Східній Європі: пакт Молотова – Рібентропа як нормативний документ.

2. Злочини нацистського режиму в Україні: Голокост, вивезення молоді на примусові роботи до Німеччини, каральні акції проти мирного населення за підозрою у підтримці партизанів.

3. Дискусії щодо колабораціонізму українців.

4. Дискусії щодо ініціаторів та числа жертв Волинської трагедії 1943 р.

5. Західний кордон УРСР/СРСР за Ялтинсько-Потсдамською системою; склад українських етнічних територій, що відійшли до Польщі.

Семінар 12. Радянська Україна у повоєнні роки (2 год.)

1. Спроба десталінізації за правління Микити Хрущова: «закритий лист» до комуністів, його обмежений характер та ідеологічні акценти.

2. Чільні постаті та долі українських шістдесятників і дисидентів.

3. Заява про створення Української Гельсинської групи як нормативний документ.

4. Декларація Народного Руху за перебудову як нормативний документ.

5. Правові підстави виходу України зі складу СРСР, сформульовані в Декларації незалежності України.