Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія античної цивілізації 1.doc
Скачиваний:
940
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
4.03 Mб
Скачать

Методичні рекомендації

Вивчення генезису держави в Афінах дає змогу простежити процес виникнення найбільш розвинутої форми рабовласницького міста–держави (поліса) – демократичної республіки.

При підготовці до занять студент зобов’язаний розглянути роз­діли V і IX роботи Ф.Енгельса „Походження сім'ї, приватної власності і держави”, в яких аналізується процес виникнення держави у афінян, після цього необхідно перейти до вивчення джерел, враховуючи політич­ні погляди античних істориків (Плутарха, Аристотеля, Фукідіда та ін.). Вивчаючи суспільний лад Аттики, слід звернути увагу на масове розорення аттичного селянства, яке потрапило у торгову кабалу до землевласників-евпатридів (Аристотель. Афінська політія, ІІ, 21), в ру­ках яких у VІІ – VІ ст. до н.е. знаходилась політика і влада. Потрібно простежити процес поступового обмеження царської влади і заміни її виборними посадами – архонтами. Колегія архонтів і ареопаг стають основними знаряддями політичного панування аристократії (Аристотель. Афінська політія, ІІ, 3–6).

Важливо правильно з’ясувати причини крайнього загострення соціальних протиріч в останній чверті VІ ст. до н.е. Змову Кілона слід розглядати як невдалу спробу встановити тиранію.

Кодифікація законів, проведена архонтом Драконтом, зміцнила приватну власність і завдала нового удару родовим порядкам (Аристо­тель. Афінська політія, ІІ, 12–13; Плутарх. Порівняльні життєписи, Солон, 17; Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 141–142).

Аналізуючи письмові джерела, потрібно простежити 3 етапи боротьби за встановлення демократії в Афінах: реформи Солона, тиранію Пісистрата та реформи Клісфена.

У першу чергу необхідно встановити, в інтересах яких соціальних груп населення проводив реформи Солон (Аристотель. Афінська політія, ІV, 11–12; Плутарх. Солон, 16), засвоїти їх мету (Плутарх. Солон, 13) зрозуміти зміст (Аристотель. Афінська політія, ІV, 5–10; Плутарх. Солон, 13–24) і послідовність, з'ясувати значення реформ.

Політика Пісистрата була спрямована проти евпатридів (Геродот. Історія, І, 59; Аристотель. Афінська політія, VІ, 14). Потрібно звернути увагу на заходи Пісистрата в інтересах селянства та замож­них торгово-ремісничих кіл (Аристотель. Афінська політія, VІ, 16 (1–10); Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 165–166). Зламавши панування родової знаті, він розчистив шлях для перемоги демократії в Афінах.

Велике історичне значення мали реформи Клісфена, які поклали початок зміцненню демократії в Афінах (Аристотель. Афінська полі­тія, VІІІ, 20–22; Політика, ІІІ, 2, 10; VІ, 2, 9–11, 6–27; Геродот. Історія, V, 66–73). При цьому необхідно наголосити на тому, що Клісфен не проводив економічних реформ, основним його нововведенням була адміністративно-територіальна реформа. По суті, реформи Клісфена ліквідували залишки родового ладу в Аттиці.

Наприкінці потрібно дати узагальнюючу характеристику Афінської держави кінця VІ ст. до н.е. та з'ясувати суть рабовласницької демократичної республіки.

Т е к с т и д ж е р е л

Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади