- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
КСЕНОФОНТ. АФІНСЬКА ПОЛІТІЯ, І–ІІІ
І.(2). Насамперед я скажу, що справедливо в Афінах бідним і простому народові користуватися перевагою перед благородними і багатими з тієї причини, що саме народ і приводить в рух кораблі і дає силу державі – саме керманичі, начальники гребців, п’ятидесятники, лоцмани, корабельні майстри – ось ці люди й надають державі силу далеко більшою мірою, ніж гопліти, і знатні й благородні. І якщо справа стоїть так, то справедливо, щоб усі мали доступ до державних посад як при теперішніх виборах за жеребом, так і при обиранні підняттям рук і щоб давалась можливість висловлюватися кожному бажаючому з громадян. Потім таких посад, які приносять порятунок, коли зайняті благородними людьми, і піддають небезпеці весь взагалі народ, коли зайняті неблагородними, – цих посад народ зовсім не добивається; він не вважає за потрібне діставати посади ні стратегів, ні гіпархів. Він розуміє, що дістає більше користі, коли ці обов'язки не виконує сам, а полишає їх виконувати найбільш могутнім людям. Зате він прагне займати ті посади, які приносять в дім платню та інші вигоди...
(5). В усякій землі кращий елемент є противником демократії, тому що кращі люди рідко допускають безчинство і несправедливість, зате однак найстаранніше додержують благородних начал, тоді як у простого народу — найбільша неосвіченість, недисциплінованість і підлість. Справді, людей простих штовхають на ганебні діла скоріше бідність, неосвіченість і неуцтво — якості, що у декого походять від нестачі коштів.
(8). ...Звичайно, не такі порядки потрібні для того, щоб держава могла стати найкращою, та зате демократія найшвидше може зберегтися за таких умов. Адже народ бажає зовсім не прекрасних законів у державі, якщо при цьому йому самому доведеться бути в рабстві, а хоче бути вільним і управляти, до поганих законів йому мало діла. Адже від порядку, що його вважаєш поганим законодавством, народ сам дістає силу і буває вільним...
(10). З іншого боку, дуже велика в Афінах розбещеність рабів і метеків, і не можна тут побити раба, і він перед тобою не поступиться з дороги. А чому існує цей місцевий звичай, я поясню. Якби дозволялося звичаєм вільному бити раба, або метека, або вільновідпущеника, часто били б афінянина, прийнявши його за раба, тому що і одягом тут народ нітрохи не кращий, ніж раби і метеки, та не кращий нітрохи й усім зовнішнім виглядом.
(11). Коли ж хто дивується і з того, що тут дозволяють рабам бути розбещеними і декотрим вести розкішне життя, то виявляється, напевно, що це роблять свідомо. Справді, де морська держава, там раби неодмінно повинні служити за гроші, щоб нам діставати оброк з того, що будуть вони заробляти, і необхідно там надавати їм свободу, а де є багаті раби, там вже невигідно, щоб мій раб боявся кого-небудь іншого. В Лакедемоні, наприклад, мій раб тебе боявся б; коли ж твій раб мене боятиметься, йому, напевно, доведеться іншим разом віддати і власні гроші, щоб не підпадати небезпеці самому особисто.
(12). Так от через це ми надали і рабам таку ж свободу слова, як і вільним, а також і метекам, як громадянам, тому що держава має потребу в метеках через численність ремесел та в інтересах морської справи. Тим-то ми надали природно і метекам рівно свободу слова...
(14). Що стосується союзників, то у них натовп, очевидно, теж переслідує злісними наклепами і ненавистю благородних; а тому що афіняни розуміють необхідність того, щоб підлеглий ненавидів свого повелителя, і, з другого боку, знають, що коли в державах силу матимуть багаті і благородні, то в Афінах влада не дуже довго залишатиметься в руках народу, — через це вони благородних позбавляють громадянської честі, відбирають майно, виганяють зі своїх володінь і вбивають, а простих підтримують. Благородні з афінян захищають благородних в союзних державах, розуміючи, що їм самим вигідно завжди захищати в інших державах кращих людей. Але, може, хто-небудь скаже, що це і становить силу афінян, коли союзники спроможні вносити гроші: тим часом демократам здається великою вигодою, щоб гроші союзників були в руках окремого з афінян, а союзники — щоб мали лише стільки, скільки треба на прожиток, і щоб зайняті роботою не могли замишляти що-небудь проти них.
(16). На думку декого, народ афінський робить помилку також і в тому, що примушує союзників їздити для судових справ в Афіни. Але афіняни заперечують це, рахуючи, скільки полягає в цьому переваг для афінського народу: по-перше, із судових оплат він одержує цілий рік платню; потім, сидячи вдома і не виїжджаючи на кораблях, він розпоряджається в союзних державах, і при цьому людей з народу підтримує в судах, а противників знищує. А коли б усі вели свої процеси у себе на батьківщині, то будучи незадоволеними афінянами, старалися б знищити тих із свого середовища, хто найбільше співчуває афінській демократії... Маючи володіння за межами Аттики і посилаючи туди своїх службових осіб, афіняни... звикли володіти веслами... Більшість вміє гребти відразу ж, як ступить на військові кораблі, тому що привчалась до цього вже раніше протягом усього життя.
II. (14). Одного тільки не вистачає афінянам. І саме, коли б вони панували над морем, живучи на острові, їм можна було б, завдаючи при бажанні шкоди іншим, не терпіти нічого лихого, поки самі панують над морем, причому і земля їх не потерпіла б, і ворогів не довелося б крім того чекати до себе. Однак при теперішньому становищі більше терплять від приходу ворогів селяни і багаті афіняни, тоді як демократичний елемент, добре знають, що нічого з його майна вороги не спалять і не знищать, живе безтурботно, не боячись їх приходу.
(16). Своє майно вони віддають островам на схов, не боячись за своє панування на морі, і не зважають на те, що земля Аттики спустошується, бо розуміють, що коли будуть шкодувати її, позбудуться інших, важливіших благ.
III. (1). Отже, щодо державного устрою афінян, то його характер я, звичайно, не схвалюю, але якщо вже вони вирішили мати демократичне правління, мені здається, що вони добре зберігають демократію, користуючись тими прийомами, на які я вказав.
Окрім того, як я бачу, дехто закидає афінянам ще й те, що іноді у них раді і народові не вдається вирішити справу людини, хоч би вона й чекала рішення цілий рік. Стається це в Афінах тільки через те, що внаслідок безлічі справ вони не встигають всіх відпускати, вирішивши їх справи.
(2). Та й як би вони могли зробити це, коли їм доводиться, по-перше, справляти стільки свят, як в жодній з грецьких держав, — а під час них важче добитися чого-небудь у справах держави, — потім розглядати стільки приватних і державних процесів і звітів, скільки не розглядають і всі взагалі люди, а рада має радити часто про війну, часто про роздобуток грошей, часто про законодавство, часто про поточні події державного життя, часто про справи з союзниками, приймати подать, дбати про пристані та святині. То що ж дивного, що при наявності стількох справ вони неспроможні усім людям вирішити їх справи?
(10). Потім, мені здається, що афіняни і в тому відношенні неправильно міркують, що стають на бік гірших у державах, де відбувається заворушення. Але вони це роблять свідомо, тому що коли б вони ставали на бік кращих, то б заступалися не за своїх однодумців; адже в жодній державі кращі люди не співчувають демократії; звичайно, подібний подібному завжди друг. Ось через це афіняни і заступаються за тих, що схожий на них самих...