- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
1. (Помпоній). Відносини, пов’язані з приданим, (завжди і всюди) мають особливе значення; бо держава зацікавлена в тому, щоб було збережене придане жінок. Оскільки (для появи спадкоємців і для поповнення держави грішми) вельми потрібно, щоб жінки мали придане.
2. (Ульпіан). Після припинення шлюбу придане повинне бути виплачене жінці...
3. (Павел). Якщо придане належить спільно батьку і дочці, то воля обох повинна бути досліджена не лише при затребуванні приданого, але й при оплаті його, і один не може погіршити становище іншого. Але якщо гроші, які отримала дочка, дісталися батькові, то ліквідується позов обох про придане.
4. (Помпоній). Якщо батько затребував придане від чоловіка без згоди дочки, дав те ж придане іншому чоловікові і після смерті батька дочка подасть позов першому чоловікові, то (її вимога) усувається ексцепсією про злий замір [ексцепсія – особлива умова, особливе застереження в законах про злий замір. – В.Б.]...
7. (Ульпіан). Відомо, що плодами є те, що залишається з відрахуванням видатків; Сцевола відносить це до видатків і чоловіка, і дружини. Бо якщо дружина віддала в придане виноградник, а потім після збору винограду розлучилася з чоловіком, то (Сцевола) не думає, що їй повинні бути повернуті плоди лише за одинадцять місяців, але (їй повинні бути відшкодовані і видатки, затрачені нею за виноградник), які повинні бути вирахувані до розподілу часток плодів. Тому якщо і чоловік щось витратив у тому ж році, то повинен бути проведений взаєморозрахунок обох...
9. (Помпоній). Якщо дружина допустила прострочення, через яке вона не отримала (своєчасно) приданого назад, то чоловік у цій справі повинен відповідати тільки за злий замір, а не за провину, щоб він не був вимушений через дії жінки прийняти на себе назавжди турботу про її маєток; однак плоди, які надійдуть до чоловіка, підлягають поверненню.
10. (Помпоній). Якщо потрапила в полон до ворогів дочка, яка була заміжня і мала придане, надане батьком її, і вона там (у полоні) померла, то, на мою думку, слід сказати, що повинно бути додержано все, тому що би вона померла, будучи заміжньою; тому, якщо вона не була навіть під владою батька, надане батьком придане повинно бути йому повернуте. § 1. Якщо чоловік уб’є свою дружину, то, за словами Прокула, позов про придане повинен бути наданий спадкоємцем дружини, і це правильно: було б несправедливо, якщо б чоловік сподівався на те, що через свої злочинні діяння він може отримати вигоду з приданого; (те ж саме потрібно встановити і в протилежному випадку).
11. (Помпоній). Якщо жінка свідомо дала в придане чужу річ, то вона повинна бути повернута їй, так якщо б вона дала свою річ і плоди за частину року, упродовж якого сталося розлучення.
12. (Ульпіан). Безсумнівно, що чоловік присуджується до сплати (лише того, що він має можливість сплатити); але це не надається спадкоємцям,
13. (Павел) оскільки це благодіяння має особистий характер і зникає разом зі смертю особи.
14. (Ульпіан)... § 1. Помпоній в книзі 15-й “До Сабіна” правильно розглядає питання: якщо чоловік уклав договір про те, що він може бути присуджений до сплати, не в розмірі своїх можливостей, а в розмірі боргу, то чи повинен дотримуватися цього договору? І він зазначає, що потрібно дотримуватися (цього договору), і мені це видається правильним. Бо краще сказати, що цей договір іде проти доброї моралі, (оскільки ясно, що він суперечить повазі, яка повинна бути виявлена чоловікові).
15. (Павел)... § 12... і свекру, до якого невістка подала позов про придане, надається та ж частина, так що він присуджується до сплати у розмірі своїх можливостей,
16. (Помпоній) тому що свекор займає місце родича.
17. (Павел).... § 2. Якщо при розгляді позову про придане суддя, допустивши внаслідок свого незнання помилку в праві, присудив чоловіка до сплати в повному обсязі, то, як говорять Нерацій і Сабін, він (чоловік) повинен використати ексцепцію про замір і цим шляхом його інтереси будуть збережені...
20. (Павел). Якщо дружина під час існування шлюбу отримала придане не для сплати боргів і для купівлі вигідних маєтків, а хоча б для допомоги нужденним дітям іншого чоловіка, чи брата, чи родичам, чи для викупу їх від ворогів, то це набуття не вважається поганим, оскільки є справедлива і чесна причина, і тому їй правильно виплачується (придане); те ж зберігається і щодо дочки сімейства.
21. (Ульпіан). Але якщо і чоловік здійснив з приданого видатки на викуп від розбійників родичів дружини або на те, щоб дружина звільнила з кайданів когось зі своїх родичів, то витрачене вираховується (з приданого) і позов про придане припиняється; якщо (витрачена) частина майна – то у відповідній частині: якщо (витрачено) все придане – то повністю.
22. (Ульпіан)... § 7. Якщо під час шлюбу чоловік або жінка збожеволіли, то розглянемо питання про те, що слід зробити: – І без сумніву, слід дотримуватися того, що особа, якою володіє божевілля, не може відправити повідомлення про розлучення, оскільки не має розуму; а чи можна цій особі направити повідомлення про розлучення – це слід розлянути. І якщо божевілля переривається або ж хвороба хоча і є постійною, але може переноситися тими, хто знаходиться поруч з хворим, то жодним чином не слід ліквідовувати шлюб; і якщо особа, яка знаходиться при повному розумінні, відправить повідомлення про розлучення чоловікові, який знаходиться, як зазначалося, у божевіллі, то нехай ця особа знає, що з її вини розірваний шлюб. Бо що є таким людяним, як участь чоловіка у випадковому нещасті дружини чи участь дружини у випадковому нещасті чоловіка. Якщо, однак, божевілля настільки сильне, що невтримне, настільки небезпечне, що не залишається ніякої надії на одужання; (якщо божевілля) страхає службовців і, можливо, іншу особу (подружжя) внаслідок деяких вибриків божевільного (бажає розірвати шлюб) або, не маючи дітей, відчуває бажання мати потомство, то особа, що знаходиться в роздумах (чоловік), може відправити божевільному повідомлення про розлучення, причому шлюб не розглядається розірваним з чиєїсь провини і на жодну із сторін не покладається (відповідальність) за збитки...
24. (Ульпіан)... § 5. Якщо чоловік жорстоко поводився з рабами, які входили в склад приданого, то слід розглянути, чи може бути на нього поданий позов на цій підставі. І якщо він був жорстокий лише щодо рабів дружини, то встановлено, що він внаслідок цього несе відповідальність. Якщо ж і до своїх рабів його характер був таким же, то і в цьому випадку слід сказати, що його непомірна жорстокість повинна бути покарана шляхом цього позову; (хоча дружина вимагає від нього лише тієї ж уваги, яку він проявляє в своїх справах, і не може вимагати більшого, то жорстокість, яка і щодо своїх рабів повинна бути поставлена в провину, підлягає покаранню, якщо вона проявляється і щодо чужих (рабів), тобто тих, хто входить у придане)...
25. (Павел)... § 1. Стосовно повернення приданого чоловік повинен дати відшкодування (збитків, спричинених) за його злим наміром і з його вини. Якщо він зробив щось зі злого наміру і через це не може повернути (придане), то він повинен бути покараний в розмірі, вказаному дружиною на суді під присягою (оскільки інша особа не повинна утримувати наше проти нашої волі). § 2. Якщо після розлучення речі, що входять у придане, погіршилися і чоловік допустив прострочення у поверненні приданого, то він у будь-якому випадку сам відповідає за збитки...
26. (Павел). Якщо (чоловіком) було допущено прострочення і згодом чоловік запропонував дружині отримати раба, який входив у придане, а дружина не побажала його прийняти і якщо раб помер, то чоловік чи його спадкоємець не є боржником стосовно ціни раба, щоб він не зазнав збитків внаслідок того, що дружина не побажала взяти раба, який їй згодом був запропонований...
31. (Юліан). Якщо чоловіка засудили державним (кримінальним) судом і якась частина його майна була конфіскована, то фіску необхідно задовольнити (у відповідній частині) його кредиторів, серед яких знаходиться і дружина...
36. (Павел). Якщо чоловік не може повністю задовольнити (вимоги, пов’язані з приданим) і придане конфісковане, то чоловік присуджується на користь фіску у межах своїх можливостей, щоб дружина не була покарана з накладенням збитку на чоловіка...
39. (Папиніан). Коли чоловік і дружина звинувачують один одного в (порушенні) моралі, то було вирішено, що кожний з них створив підстави для розірвання шлюбу. Це слід розуміти таким чином, що ні один з них не може бути покараний на підставі того закону, який обоє вони зневажили, бо рівноцінні делікти погашаються взаємозаліком…
47. (Сцевола). Якщо дружина здійснила перелюбство через звідництво чоловіка, то нічого не відраховується (чоловіком) з приданого; бо як чоловік може ганьбити мораль, якщо він сам порушив їх чи згодом схвалив їх порушення. Якщо хтось згідно з законом зробить висновок, що чоловік, який займався звідництвом дружини, не може звинувачувати, то він повинен бути вислуханий…
66. (Яволен). Стосовно тих речей, які чоловік має в складі приданого, крім готівки, чоловік, як говорить Сервій, відповідає за злий замір і провину. Це думка Публія Муція: в справі Ліцинії, дружини Гракха, він постановив, що речі, які входили в придане, зникли при цьому повстанні, під час якого Гракха вбили, і оскільки це повстання відбулося з вини Гракха, то Ліцинії повинні бути надані (ці речі).