- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
За царювання Птолемея, сина Птолемея і Арсиної, богів Адельфів, рік 12-й, від Аммонія, номарха Арсиноїтського нома, засіяної землі на 13-й рік до 30 атюра, згідно з даними топархів в Арсиноїтському номі: пшеницею – 13 431 572 арури, сочевицею – 880 1932 арури, ячменем – 26 260 арурів, полбою – 3115 арурів, кормової трави – 4612 арурів, сесамом – 261 арур, кротоном – 55 арурів, маком – 100 арур...
Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
Зенону привіт від ткачів. Ми приїхали сюди працювати. Але щоб робота виправдалася, необхідно дати нам за промивання кожного таланта мону по одній драхмі і за ткання одного куска три мідні драхми. І цього для нас не достатньо. На кожний кусок потрібно по три робітники і одній жінці, і лише після 6 днів полотно знімається з верстата. Якщо ти не погоджуєшся, дай кожному з нас по півтора обола, а жінці – півобола; і дай нам відповідного помічника для верстата – 5 драхм і 2 оболи з нас вираховують.
Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
Записка Зенону від Паіта, ткача килимів. З приводу того, що я тобі повідомив про Нехтембіса, ткача килимів, який є заколотником, зя’сувалося, що він справді дещо вкрав (при виготовленні) вовняних ковдр. Ковдра, зважена вчора, була ще мокра і зменшилася у вазі на 6 мін. Але він здійснив ще гірші провини, ніж це. Справедливо було б у разі коли ми забажаємо розглянути цю справу, відрубати йому руки. Справа в тому, що він виготовив ковдри коротші на 1 лікоть і вже на 2 п’ясті, так що вони не покривають дивана. Коли ж я хотів зважити ковдри, він запропонував на вагу ще і стемон [суть цього терміна неясна. – В.Б.]. Це абсолютно неможливо. Крім цієї провини він підбурював і інших ткачів. Якщо ти згідний і дозволиш мені показати зразки ковдр, я дам тобі крім 14 ковдр ще дві. Коли він дізнався, що я його викрив, він вчора хотів втекти. Але я наказав його схопити і відвести у в’язницю. Я повідомляю тобі про це, щоб ніхто не вводив тебе в оману і щоб я користувався великою повагою з твого боку. Бувай здоровий.
Інструкція економу (копія)
Тоді належить оглянути... і водопроводи, проведені через поля, з яких селяни звичайно беруть воду, кожний на оброблювану ним землю, і переконатися, чи мають водяні протоки в них передбачену глибину і чи достатньо в них ємностей; також і вище врізані водопроводи, чи укріплені вони; чи почищені найкращим чином проходи з великого каналу – річки – і чи знаходяться вони і з інших боків у надійному стані.
Під час оглядового об’їзду намагайся обійти всіх зокрема, підбадьорювати їх і підіймати їм настрій. А це роби не лише своїми словами, але також, якщо хтось з них скаржиться на писаря чи комарха стосовно питань, пов’язаних із землеробством, розглядай це і в міру можливості призупини. Коли посівна завершена, непогано б було, якщо ти б уважно все дослідив: таким чином ти ясно переконаєшся в тому, що виросло, дізнаєшся точно, що погано посіяно і що зовсім не посіяно. Звідси ти дізнаєшся, хто недбало ставився до роботи, і тобі буде відомо, чи не використав хтось насіння не за призначенням.
Особливу увагу зверни на те, щоб ном засівався згідно з посівним розкладом.
Не залиш без уваги, якщо хтось надто обтяжений орендною платою чи повністю розорений. Склади список використовуваної на землеробських роботах худоби, як царської, так і приватної. І особливо турбуйся про те, щоб приплід царської худоби, коли він стає нашим, був переведений у телятники.
Турбуйся, щоб наявне в номах зерно, за винятком того, що йде на насіння і того, що не може бути перевезене водним шляхом, було спущене вниз (в Александрію чи до Нілу). Тоді буде легше повантажити зерно на перші надані кораблі…
(Далі йдуть нерозбірливі, погано збережені рядки)
Турбуйся також, щоб передбачене (царем) постачання, список якого я тобі пересилаю, доставлялося в Александрію не лише правильно за кількістю, але й якісно перевірене і придатне до вжитку.
Відвідуй і ткацькі майстерні, в яких тчуть полотно, і приклади всі зусилля, щоб по можливості більша кількість верстатів працювала і щоб ткачі виготовляли передбачений розкладом для ному асортимент повністю. Якщо хтось не виконує передбачену кількість штук, нехай з нього буде стягнена ціна, визначена для кожного сорту (царською постановою). Особливу увагу зверни на те, щоб полотно було доброї якості і передбаченої щільності. Відвідай ті ж місця, де вариться льон-сирець, і склади список і став нас до відома, щоб вистачало потрібних для варіння льону, касторового масла і натру…
(Декілька зіпсованих рядків, які стосуються обліку продукції.)
…Якщо станеться перевиконання на перший місяць, то нехай надлишок буде записаний в рахунок норми наступного місяця. Усі недіючі верстати повинні бути перевезені в метрополь [адміністративний центр. – В.Б.] нома, складені в комори і опечатані.
Перевіряй прибуткові відомості по селах, якщо це можливо, і я думаю, що це цілком можливо, якщо ви енергійно візьметеся за цю справу. А якщо ні, то перевіряйте по топархіях…
При ревізії визнавайте лише такі надходження грошових податків, які внесені в трапезу, а із зернових оподаткувань і внесків олійної продукції – лише внесене ситологам. Якщо виявиться недостача, змушуй топархів і відкупників податків внести в трапезу в рахунок зернових недоплат їх вартість згідно з розцінками (царської) постанови, при олійній продукції – згідно з кількістю рідини, отримуваної з кожного сорту.
Необхідно, щоб ти звернув свою увагу на всі перераховані у цій інструкції пункти, особливо ж ті, які належать до олійниць. Бо якщо вести спостереження, ти набагато збільшиш продаж у номі і призупиниш розкрадання. Цього легко досягнути, якщо ти в потрібні терміни будеш перевіряти наявні на місці майстерні і склади як сухого, так і рідкого матеріалу і якщо ти їх будеш тримати під печаткою.
Простеж, щоб сировина, яка відпускається маслоробам, не перевищувала того, що вони в стані обробити при допомозі наявних у майстерні пресів.
Турбуйся про те, щоб по можливості всі преси працювали, у крайньому разі більшість з них. За іншими встанови ретельне спостереження.
Зайве обладнання непрацюючих пресів потрібно зібрати на склади і тримати під печаткою. Якщо ж ти тут допустиш необачність, будь упевнений, що крім платежів ти викличеш на себе надзвичайну зневагу, якої тобі не легко буде позбутися…
Прибуток від пасовищ займає одне з перших місць, і його легко збільшити, якщо ви найкращим чином поставите реєстрацію худоби.
Кращий період для цього припадає на місяць месоре; цього місяця вся країна вкрита водою, і тому тваринники відправляють стада на високогірні місця і не мають можливості розосереджувати їх по інших місцях.
Стеж за тим, щоб товари продавалися не дорожче продиктованої ціни. Обстежуй спеціально і ті товари, на які немає твердих цін і на які надано право продавцям призначати ціни на свій розсуд, і признач відповідний прибуток і примушуй продавати…
Ретельно стеж за телятниками і особливо старанно вживай заходи, щоб у них було достатньо зерна до наступного терміну трав’яних кормів, і щоб на телята щодня видавалася передбачена кількість зерна і щоб видавалося (зерно) за суворим обліком, і те, яке отримується на місці, і те, яке в разі необхідності привозиться з інших поселень.
Турбуйся і про те, щоб садіння місцевих дерев проводилося в належний термін і щоб ці дерева (при посадці) були достатньо зрілими, а саме: лози і шовковиці, а близько місяця хойах – акації і тамарикси. Із цих дерев інші слід посадити на царські насипи, а саджанці – на грядки, щоб їм був забезпечений необхідний догляд під час поливання. Коли ж буде необхідно і настане час посадки, їх слід помістити на царські насипи. Наглядають нехай за ними відкупники, щоб саджанці не постраждали від овець чи з інших причин. Під час наступних об’їздів зверни увагу, чи не знаходяться на насипах і на полях зрубані дерева, і складай список таких.
Склади список царських будинків і парків із зазначенням, якого вони потребують догляду, і доведи це до нашого відома.
Стеж за тим, щоб усі питання, які стосуються тубільних воїнів, були вирішені згідно зі складеною нами інструкцією про людей, які покинули роботу, і моряків. Усі ці люди, які потрапляли в твої руки, повинні утримуватися разом для доставки їх до Александрії.
Особливу увагу зверни на те, щоб не було ніяких інших зловживань. Кожен проживаючий в країні повинен знати і бути переконаний, що всіляким подібним явищам покладено край і що населення позбулося колишніх бід. Нікому не дозволяється робити, що йому заманеться, і над усім поставлено найкраще управління. Таким чином ви дасте країні спокій і немало збільшите прибутки.
Охопити все необхідне і передати вам у цій інструкції нелегко у зв’язку зі складністю обставин у цей час. Постарайтесь, щоб ніщо з того, що мною викладено в інструкціях, не уникло вашої уваги, оскільки це неможливо, а також повідомляйте мене про будь-які несподіванки…
Якщо ви будете так діяти, то, з одного боку, ви виконаєте службовий обов’язок, а з іншого – забезпечите собі безпеку.
Але досить тепер про ці питання. Я вважав за потрібне записати в цій інструкції все те, про що з тобою говорив, коли відправляв тебе в ном. Я думаю, що найголовніше, щоб ти вчинив турботливо, чесно і найкращим чином. Другою вимогою вважаю тримати себе добре і щиро у своїй області, триматися осторонь від поганого товариства, уникати будь-якого об’єднання на базі поганих справ і бути впевненим, що якщо в усіх цих питаннях ви будете акуратними, вам довірять великі завдання.
Майте інструкції при собі і повідомляйте про все, як наказано.