Катон. Про землеробство, 56—59, 104

(56). Сільські раби повинні одержувати взимку під час роботи 4 міри (35 літрів) пшеничного борошна, влітку 4,5 міри, ключник, ключниця, наглядач, пастух – 3 міри, закуті раби взимку по 4 фунти хліба (1 300 грамів) і 5 фунтів з моменту, коли почнуть скопувати виноградник, до часу достигання фіг; потім вернись до 4 фунтів.

(57). Після збирання винограду раби можуть три місяці пити вино з виноградних видавлин, на четвертий місяць давати по геміні на день, тобто по 2,5 конгія (8,41 л) на місяць, у місяці п'ятий, шостий, сьомий, восьмий – по секстарію на день, тобто на місяць п'ять конгіїв, на дев'ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий місяці – по три геміни на день, тобто амфору [26, 26 літра] на місяць. На свята Сатурналій і Компіталій – по конгію на день.

(58). Бережи якнайбільше оливок–падалі, потім таких стиглих оливок, звідки можна добути найменшу кількість олії. Їх ховай, бережи, щоб вони тримались якнайдовше. Коли оливи будуть з'їдені, давай розсіл та оцет. Оливкової олії кожний має одержувати на місяць 1 секстарій [0,5 літра]. Солі досить по мірі (8,75 літра) на людину в рік.

(59). ...Туніку в 3,5 фути (1 метр), шерстяний плащ кожні два роки. Кожного разу, як кому видаватимеш туніку або плащ, відбери раніше старий, щоб наробити з них ганчір'я. Кожні два роки слід давати пару добрих дерев'яних черевиків…

(104). Налий у бочку 10 квадрантів (1 амфора) невибродженого виноградного соку, влий туди ж 2 квадранти міцного оцту, 2 квадранти звареного вина і 50 квадрантів прісної води. Перемішуй це палицею тричі на день, 5 днів підряд. Додай туди 64 секстарії старої морської води, закрий діжку кришкою і через 10 днів запасів цього вина вистачить тобі до сонцестояння. Якщо скільки-небудь лишиться після часу сонцестояння, то це буде дуже гострий і чудовий оцет.

ВАРРОН. ПРО СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, І, 17

Тепер я скажу, якими засобами обробляються поля. Дехто поділяє ці засоби на дві групи: на людей і на знаряддя, без яких вони не можуть обробляти; інші поділяють їх на три частини: знаряддя, що говорять, знаряддя, що видають невиразні звуки, і знаряддя німі; до тих, що говорять, належать раби, до тих, що видають нерозбірливі звуки, — воли, а до німих - вози. Усі поля обробляються або рабами, або вільними, або тими й іншими одночасно.

Аппіан. Громадянські війни. І, 7

(Римляни) робили все це з метою збільшення народонаселення італійського племені, на яке вони дивились як на плем'я надзвичайно працьовите і щоб мати співвітчизників союзниками. Але наслідки були протилежними. Річ у тому, що багаті, захопивши собі більшу частину неподіленої на ділянки землі, з часом переконалися, що ніхто вже не відбере її. Розташовані поблизу від належних їм ділянок невеликі ділянки бідняків багаті або скуповували за погодженням, або забирали силою.

Таким чином багаті стали вести землеробство вже не в межах приміської землі, а на просторих рівнинах, використовуючи при цьому землеробами і пастухами куплених [рабів] з тим, щоб не відволікати землеробськими роботами вільнонароджених від несення військової служби. До того ж володіння рабами давало багатим і велику вигоду: у вільних від військової служби рабів збільшувалось від безпечного життя число нащадків.

Усе це призводило до надмірного збагачення заможних, а разом з тим до збільшення в країні кількості рабів. Чисельність же і сила італійців зменшувались, бо їх гнітили вбогість, податки і військова служба. Якщо навіть вони були і вільні від неї, то все одно залишались бездіяльними: адже землею володіли багаті, і для землеробських робіт вони користувались рабами, а не вільними.