- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Гай Гракх та його діяльність
АППІАН. ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ, І, 18–19, 21–22
(18). Після вбивства Гракха і смерті Аппія Клавдія для розподілу землі молодшому Гракхові були протиставлені Фульвій Флакк і Папирій Карбон. Через те, що великі власники не поспішали записувати на себе ділянки, що припадали їм, призначені для нагляду за розподілом землі стали притягати їх до судової відповідальності. Незабаром почалось багато судових процесів. Справа в тому, що вся інша сусідня з наділом земля, якщо вона була продана або поділена між співвласниками, повинна була перемірюватися, щоб не відхилятись від встановленої міри наділу. Отже, треба було встановити, як вона була продана і як була поділена. Проте далеко не в усіх збереглись укладені при продажу й купівлі договори та документи про поділ на ділянки, а те, що можна було відшукати, викликало сумнів. При новому обмірюванні землі одні повинні були переселятися з ділянок, засаджених садовими культурами, вкритих будівлями, на ділянки, позбавлені рослинності, інші — з ділянок родючих на неродючі або на болота чи глинистий грунт. Не відома була також початкова межа завойованих земель. Так само й оголошене розпорядження, що кожний бажаючий може обробляти не підпалу під поділ землю, підбадьорювало багатьох, що обробляли сусідні ділянки, змінювали зовнішній вигляд одних і інших. Крім того, і час змінив все. Таким чином, несправедливі вчинки багатих, хоч вони й були значні, важко було довести. І не залишалося нічого іншого, як покинути свої попередні ділянки й переселитися на інші.
(19). Італіки, не бажаючи змиритися з усім цим, як і з тим натиском, який робили на них судді, [що розглядали аграрні питання], просили Корнелія Сципіона, який зруйнував Карфаген, щоб він став їх покровителем і поклав край несправедливостям. Сципіон, який у свій час користувався великою допомогою італійців під час воєнних походів, не наважився залишити без уваги їх прохання. Виступивши в сенаті, він не став паплюжити закон Тиберія Гракха, очевидно, тому, що не хотів дратувати народ, але, переконавшись, що здійснити його буде важко, просив, щоб спірні питання розглядали не ті, хто розподіляв землю, бо сторони, що судяться, ставились до них з підозрою, але щоб ця справа була передана іншим особам. Своїми доводами, оскільки вони здавались справедливими, він цілком переконав сенат...
(21). Тим часом власники земельних ділянок під різними приводами поділ їх все відкладали й відкладали на тривалий строк. Дехто пропонував дати права римського громадянства союзникам, які чинили все більший опір поділові землі. Італіки з задоволенням прийняли цю пропозицію, надаючи перевагу, звичайно, одержанню прав римського громадянства над розв'язанням аграрного питання. Фульвій Флакк, консул і водночас член комісії в справі поділу землі, особливо турбувався про італіків. Однак сенат був незадоволений, що римські піддані дістають однакові права з римськими громадянами. Отже, і ця спроба не вдалася. За таких обставин Гай Гракх, молодший брат Гракха, автора закону про поділ землі, будучи членом комісії, якій доручена була ця справа після вбивства брата, охоче виставив свою кандидатуру в народні трибуни. Блискуче обраний, він відразу ж став в опозицію до сенату. Він провів постанову про щомісячний розподіл грошей на харчування кожному плебеєві з громадських сум, якій подібної досі не було. Одним лише цим державним актом, у здійсненні якого він мав помічником Фульвія Флакка, [Гай] рішуче здобув прихильність народу до себе і завдяки цьому відразу ж був обраний трибуном і на наступний рік. Справа в тому, що вже був затверджений закон, згідно з яким якщо народний трибун вимагатиме продовження своїх повноважень, народ повинен обирати його з усіх [громадян].
(22). Отже, Гай Гракх був обраний трибуном вдруге. Подібно до того як раніше він підкупив народ [своїм аграрним законом], так тепер він схилив на свій бік і так званих вершників, що займали за своїм становищем середнє місце між сенатом і людьми з народу. При цьому він вдався до такого державного заходу: суди, що мали через практиковане в них хабарництво погану славу, передав від сенаторів до рук вершників. Першим він передусім закидав недавні приклади, а саме, що Аврелій Котта, Салінатор і третій за ними Маній Ацилій, який завоював Малу Азію, явно викриті в хабарництві, були, проте, виправдані суддями, що судили їх. [У Римі] перебували ще посли, які виступали зі звинуваченнями проти зазначених осіб, і голосно й гірко скаржились усім і кожному на їхні вчинки. Сенат, відчуваючи великий сором з приводу цього, погодився на законопроект, [пропонований Гаєм], і народ схвалив його. Таким чином суди перейшли від сенату до вершників. Кажуть, що відразу після того, як закон був схвалений, Гай висловився так: „Я одним ударом знищив сенат”. Ці слова Гракха виправдались ще більшою мірою пізніше, коли реформа, продовжувана Гракхом, почала здійснюватися на практиці. Адже надання вершникам судових повноважень над римлянами, над усіма італійцями і самими сенаторами, їх влада карати всілякими засобами впливу: грошовими штрафами, позбавленням права громадянства, вигнанням, — усе це ставило вершників як урядових осіб вище сенату, а членів сенату або зрівняло [з вершниками], або навіть робило їх підлеглими...