Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.

Оскільки через видатного мужа Авзонія до нас надійшла скарга від усіх провінціалів, що (...) лети і (...) інші, пов’язані обов’язками стосовно міських колегій, без відома господарів вступили у зв’язок з колонами і рабинями, а тепер намагаються звільнитися від пут підкорення народжених дітей під виглядом того, що вони належать до міських корпорацій, то нехай тому твоя високість [префект преторію. – В.Б.] дізнається, що ми приписали у вічному законі: якщо якийсь чи якась з будь-яких міських корпораторів або з корпораторів з міста Рима вирішить пов’язати себе з рабами або колонами, їхні нащадки належать тим господарям, чиїм, як буде з’ясовано, був колон або інквілін, виключаючи тих, хто, як виявиться, вступив у зв’язок раніше цього закону, хоча б і не набагато.

Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.

Імператор Зенон, 474 р. н. е.

Якщо вільний колон чи вільна колона вступають у шлюб [патримоній. – В.Б.] з фіскальною чи фіскальним, сини або дочки, які походять від такого шлюбу [контуберній. – В.Б.], приєднуються до імператорських колонів. Якщо ж адскриптицій або чужий раб візьме в дружини імператорську колону чи рабиню, або адскриптиція чи рабиня вступить в шлюб з імператорським колоном чи рабом, і від таких зв’язків будуть народжені діти, постановляємо, щоб вони отримували статус згідно зі старим законом.

Кодекс Юстиніана ХІ, 48, 19.

Імператор Анастасій, 491 р. н. е.

Одні із землеробів є енапографами [грецький еквівалент “адскриптиціям”. – В.Б.], і їхні пекулії належать їхнім господарям, інші ж після того як мине 30-річний термін стають колонами [містотами. – В.Б.], залишаючись вільними разом зі своїм майном, і вони примушуються і землю обробляти, і платити податки. Це корисно і для господаря, і для землеробів.

ТЕМА 12. СІМ’Я ТА ШЛЮБ У РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ЗА ДАНИМИ „ДІГЕСТ” ЮСТИНІАНА

1. Характеристика джерел.

2. Умови укладання шлюбу римськими громадянами.

3. Майнові права та обов'язки партнерів, які укладають шлюб.

4. Проблема розлучення і розриву шлюбу за даними "Дігест".

РЕФЕРАТИ:

1. Становище жінки в Римі у І - ІV ст. н.е.

2. Влада та права глави римської сім'ї у І - ІV ст. н.е.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Дигесты Юстиниана. – М.: Наука, 1984. – 456 с.

2. Винничук Л. Люди, права и обычаи Древней Греции и Рима. – М.:Высш. шк. – 1988. – С. 161 – 182.

3. Культура древнего Рима: В 2-х т. / Отв. ред Е.С. Голубцова. – М.: Наука, 1985. – Т.1. – с. 228 – 247.

4. Сергиенко М.Е. Жизнь древнего Рима: Очерки быта. – М., Л.: Наука, 1964. – 336 с.

5. Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. – С. 69 – 72, 75 – 80, 87, 90 – 92, 100 – 107, 130 –132, 139, 144 – 146, 153, 191, 198, 204 – 209, 246 – 249.

6. Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. – М.: Высш. шк., 1987. – С. 359 – 387.

Додаткова література

1. История древнего мира / Под ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свенцицкой: В 3-х т. – Т.3. Упадок древних обществ. – М.: Изд-во вост. лит., 1982. – С. 100-110.

2. Культура древнего мира / Под ред. Колосовской Ю.K., Павловской А. И. др. – М.: Наука, 1985. – Т.2. – С. 5 – 78.

3. Лубенков Ю.H., Романов В.И. Женщина и власть. – М., 1990. – 54 с.

4. Машкин Н.А. История древнего Рима. – М.: Госполитиздат, 1956. – 611 с.

5. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1972. – 296 с.

6. Публий Овидий Назон. Любовные элегии. Метаморфозы. Скорбные элегии. – М.: Худож. лит., 1983. – 511 с.

7. Смирин В.Л. Римская "Familia" и представления римлян о собственности //Быт и история в античности. – М.: Наука, 1988. – С. 18 – 40.

8. Утченко C.Л. Политические учення древнего Рима. – М.: Наука, 1977. – С. 158 – 181.

9. Штаерман Е.М. Мораль и религия угнетенных классов Римской империи (Италия и западные провинции). – М.: Изд-во AH CCCP, 1961. – 320 с.