- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
Забезпечивши продуктами харчування, ми підкорили нашій імперії варварське племя скирів, найбільше з гуннів, з якими вони об’єдналися. І оскільки ми даємо всім можливість зміцнити свої поля за допомогою людей названого типу, то нехай усі знають, що вони приймають їх надалі не інакше як на колонатному праві, тому не слід нікому з такого роду колонів від того, кому вони одного разу були розподілені, ні викрадати обманом, ні приймати втікачів, за це встановлюється покарання, яке зазвичай накладається на тих, хто приймає чужих приписаних до цензу або не власних колонів. Нехай також вони використовуються господарями їхніх земель на роботах (пристойних) для вільних, і ніхто під приводом урівняння чи цензу (...) і нікому не слід переводити їх, нібито подарованих, із права цензу у рабство або відправляти до міських обов’язків. Отримавши їх, виключно внаслідок труднощів з продуктами харчування.
Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
Якщо знайдеться хтось зарахований до цензу, який проти волі господаря землі до такої міри спрямується до всього церковного, що навіть стане в тому поселенні, в якому він проживає, кліриком, згідно з цим законом прийме релігійний сан, щоб і тягар подушного податку був змушений визнати сам господар, і в сільських обов’язках використовувався (замість нього) за вибором той, хто більше їм прихильний; зрозуміло, що це звільнення від подушного податку має за мету вшанувати церкву. Надалі нехай жоден рескрипт не має сили проти цього закону.
Кодекс Феодосія V, 18, 1.
“Про інквілінів і колонів”
Імператори Гонорій і Феодосій, 419 р. н. е.
Якщо будь-який спадковий колон або інквілін раніше цих 30 років покинув маєток і не був, через відсутність заяви, повернений на рідну землю, то стосовно і його самого, і всього, чим він володів, повністю виключається будь-яка претензія, бо ми бажаємо, щоб далі дотримувалося це число років. Якщо ж будь-який оригінарій покине маєток упродовж 30 років, або втече, або викрадений за згодою або будучи зваблений, і сумніву у його становищі немає, наказуємо без затримки повернути його з домашніми на незаконнно покинутий маєток, де він був народжений. У тому випадку, якщо той, стосовно власності якого ведеться суперечка, помре, наказуємо швидким розслідуванням повернути на підставі аграрного права його нащадків з усім пекулієм і платежі, так ніби це був той, хто втік. Стосовно ж жінок встановлено інші правила. Нехай проводять повне повернення жінок, які, як з’ясується, були оригінаріями, якщо вони покинули землю менше 20 років тому. Тих же, відхід яких доводиться впродовж вказаного терміну і стосовно становища яких немає жодного сумніву, ми не дозволяємо їх господарям втрачати повністю; їхнє становище зберігається, якщо господарі погоджуються надати заміну їм і третині нащадків, прижитих від чужого колона, так щоб замість дітей передавалися інші. Якщо ж подібний шлюб пов’яже її не з іншим маєтком, а з будь-якою вільною і незалежною людиною в місті чи будь-якому маєткові і якщо лише впродовж певного часу вона буде затребувана назад, всіх її нащадків, згідно з попередньою постановою, слід повернути. Проте, якщо ким-небудь повідомляється, що була угода з дотриманням правових норм, гадаємо, що вони зберігаються, розпочавши позов запрошенням свідків.
Інтерпретація: Якщо будь-хто буде мати в своєму маєткові колона більше 30 років, або захопленого під час втечі, або переселеного зі своєї волі, нехай оголосить його своїм. Якщо колона знайдуть впродовж 30 років, він повернеться господарю разом із синами, які належать йому за законом, і всім пекулієм. Якщо ж колон помре, його сини повертаються до господаря зі своїми чи покійного батька прибутками. Колона ж не може бути затребувана попереднім господарем, якщо знаходилася під чужою владою і правом упродовж 20 років; якщо вона буде знайдена впродовж цих 20 років і народила синів від чужого колона, вона повертається з третиною свого спадку, тоді як дві третини спадку залишаються колону. Проте ми наказуємо, щоб не відбувалося розриву шлюбних відносин, щоб той, чиїм був колон, надав господарю жінку взамін за жінку і третину спадку. Але якщо жінка чужого права вийде заміж за вільнонародженого, весь спадок жінки належить її господарю. У законах новел пояснюється, чому цей (вільнонароджений) обмежений на спадок колони.
