- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
Напис у Вілла Магна в Тунісі 116-117 рр.
На благо Августу нашому імператору Траяну принцепсу і всьому його божественному дому, Кращому, Германському, Парфянському. Виданий прокураторами Ліцинієм Максимом і вільновідпущеником Августа Феліціором за зразком Манцієвого закону [середина І ст. н.е. – В.Б.]. Хто з них поселився в маєтку Вілла Магна Варіана, тобто Маппалія Сига [місцева африканська назва. – В.Б.], тим дозволяється обробляти за Манцієвим законом ті поля, які є наділами (...) з тим, що хто їх обробляє, отримує їх у власне користування. З урожаю, який уродить на цій землі, вони, згідно з Манцієвим законом, повинні будуть здати частку власникам чи орендарям і віллікам цього маєтку на таких умовах: коли повідомляють за власними підрахунками суму врожаю по кожній культурі, яку потрібно доставити на тік і молоти орендарям і віллікам цього маєтку; і якщо орендарі і вілліки цього маєтку заявлять своїми підписами без обману, що дадуть повністю частки, що належать колонам, нехай колони забезпечать здачу тієї частини
врожаю, яку вони повинні надати, і нехай будуть зобов’язані орендарі і вілліки надати частки цього маєтку, а колони – свої борги. Хто в маєтку Вілла Магна, або Маппалія Сига, займе панську дачу, повинен здавати орендарям і віллікам цього маєтку повністю частку врожаю різного роду і виноградників за Манцієвим звичаєм: пшениці з току третину, гороху з току четвертину, вина з чану третину, зібраних маслин третину, меду в бджолиних вуликах по одному секстарію...
Хто буде мати більше п’яти вуликів, повинен буде дати (...) в той час, коли був (або) буде збір меду, господарям, орендарям чи віллікам цього маєтку... Якщо хтось перенесе вулики, рої бджіл, посуд для меду з маєтку Вілла Магна, або Маппалія Сига, на восьмирічну (?) землю і від цього будуть збитки для власників чи орендарів вілліків, то вулики, рої, бджоли, посуд для меду і мед, що знаходяться в маєтку, перейдуть у власність орендарів і вілліків повністю. (Що стосується) сухих фіг із тих дерев, які будуть поза садом, там, де сад знаходиться в межах самої вілли, (то) колон повинен буде здати орендарю (чи) вілліку цього маєтку на свій розсуд таку частину зібраних плодів, щоб збір не перевищував законного. Урожай старих фігових і оливкових посадок, які посаджені до видання цього закону, повинен, зазвичай, бути зданий орендарям і його віллікам. Якщо будь-яка фігова плантація посаджена пізніше, то врожай цієї фігової плантації впродовж п’яти урожаїв підряд дозволяється присвоїти на свій розсуд тому, хто посадив, після п’ятого врожаю він повинен буде здавати, згідно із названим вище законом, орендарям і віллікам цього маєтку. Саджати і обробляти виноградники дозволяється на місці старих виноградників, з тією умовою, що впродовж п’яти найближчих зборів після посадки той, хто посадив, привласнює на свій розсуд урожай цих виноградників, а після п’ятого збору з часу посадки вони повинні будуть здавати повністю орендарям і віллікам третю частину врожаю, згідно з Манцієвим законом. Оливкову плантацію дозволяється заводити і обробляти в такому місці, де оброблюване поле, з тією умовою, що від цієї посадки оливкової плантації, закладеної таким чином, упродовж найближчих десяти зборів він повинен буде віддати третину зібраних олив орендарям і віллікам цього майна. Хто посадить дикий маслинник, повинен буде після п’яти років віддати третину врожаю. Урожай з полів, які засіяні або будуть засіяні травою в маєтку Вілла Магна Варіана, або Маппалія Сига, крім засіяних викою, повинен віддаватися орендарям і віллікам, наглядачі зобов’язані будуть його вимагати. За худобу, яка буде пастися в межах маєтку Вілла Магна, або Маппалія Сига, вони повинні будуть з кожного дати по 4 аси орендарям і віллікам власників цього маєтку. Якщо будь-хто в маєтку Вілла Магна, або Маппалія Сига, зрубає, підріже, віднесе, забере, спалить, відітне плід, що стоїть чи висить, спілий чи неспілий, то збиток наступного дворіччя орендарям і віллікам цього маєтку (...) колона буде тому (...). Якщо хтось у маєтку Вілла Магна, або Маппалія Сига, посадив (чи) посадить плодові дерева, тим дозволяється залишити за заповітом цю посадку по закінченні (...) років дітям, народженим у законному шлюбі і (...) посадка (...) цей час, згідно з Манцієвим законом, (...) до ладу (...) або в заставу здані (чи) будуть здані (...) силою право застави, згідно з Манцієвим законом, зберігається. Хто обробляє (або) обробить необроблюваний для посадки і там (...) поставив (чи) поставить будівлю, і той, хто обробив, згодом кине (чи) покине (обробляти), право обробітку залишається (чи) залишиться (за ним) лише на найближче дворіччя з того дня, коли він припинив обробіток; по закінченні дворіччя орендарі або вілліки тих (...). (Про) ту землю, яка на ближній рік була оброблена і перестала оброблятися, орендарі і вілліки того маєтку повинні оголосити тому, за ким рахується ця земля, що оброблювана земля (...) заява оголошується (...) при свідках також упирається, її без сумніву, повинні обробляти орендарі і віллік того маєтку, по закінченні двох років. Жоден їх орендар чи віллік не може (...) жителям цього маєтку здавати більше (...) Колони, які будуть жити в межах Вілла Магна, чи Маппалія Сига, повинні щорічно на кожну людину надати власнику чи орендарям і віллікам цього маєтку по два робочих дні на оранку і на жнива (...) і на прополку різного роду по два. Колони, постійні жителі цього маєтку, повинні впродовж року повідомити орендарям і віллікам свої імена (...) для несення окремо охорони на полях (...)
Цей закон написаний майстром Лурієм Віктором, сином Оділона, захисником Флавієм Гемінієм, Феліксом, сином Аннобала, сина Бірзила.
