Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план

1. Боротьба патриціїв і плебеїв у Римі в середині V ст. до н.е. і кодифікація римського звичаєвого права.

2. Характеристика джерела.

3. Становий склад староримського суспільства за законами ХІІ таблиць.

4. Приватна власність на землю та її охорона Законами.

5. Бopгове рабство і боргове право за Законами ХІІ таблиць.

6. Патріархальна сім'я та її роль у Стародавньому Римі.

7. Закони ХІІ таблиць про суд і державну організацію Римського суспільства.­ РЕФЕРАТИ:

1. Теорії походження патриціїв і плебеїв в історичній науці.

2. Сімейно-шлюбні відносини в Римі V ст. до н.е.

3. Римське судочинство за Законами ХІІ таблиць.

Основна література

1. Балух В.О., Коцур А.П. Історія Стародавнього Риму. – Чернівці: Книги ХХІ, 2005. – С. 64 – 68.

2. Всемирная история: В 12-ти т. / Под ред. Утченко С.Л., Каллистова Д.П. и др. – М.: Госполитиздат, 1956. – Т.2. – С. 117–121.

3. Ковалёв С.И. История древнего Рима. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – С. 68 – 80.

4. Культура древнего Рима: в 2-х т. / Отв. ред. Е.С. Голубцова. – М.: Наука, 1985. – Т.1. – с. 210 – 228.

5. Тит Ливий. История Рима от основания города: В 3-х т. – М.: Наука, 1989. – Т. 1. – С. 142 – 160.

6. Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. Утченко С.Л. – М.: Соцэкгиз., 1962. – С. 62 – 72.

7. Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. – М.: Высш. шк., 1987. – С. 25 – 36.

8. Хрестоматия по истории древнего мира: В 3-х т. / Под ред. Струве В.В. – М.: Учпедгиз, 1953. – Т.3. – С. 21 – 33.

Додаткова література

1. Ельницкий Л.А. Возникновение и развитие рабства в Риме VIII-III вв. до н.э. – М.: Наука, 1964. – 140 с.

2. Немировский А.И. История раннего Рима и Италии. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1962. – 299 с.

3. Немировский А.И. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1964. – 208 с.

4. Нечай Ф.М. Образование Римского государства. – Минск: Изд-во Белорус. ун-та, 1972. – 210 с.

5. Никольский Б.В. Система и текст ХІІ таблиц. – Спб., 1897. – 311 с.

6. Утченко С.Л. Происхождение плебейской организации // ВДИ. – 1947. – № 1. – С. 23 – 31.

7. Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М.: Госполитиздат, 1959. – 182 с.

Методичні рекомендації

Формування римського рабовласницького суспільства відбувалося на основі загальних закономірностей. Встановлення Республіки було ре­зультатом загострення соціально-політичної боротьби в Римі наприкінці VІ ст. до н.е. Республіканське правління фактично було перемогою патриціїв, що закріпили свої порядки і панування. Таким чином вони на­магалися зберегти елементи родової організації. Проте в V ст. до н.е. з розвитком римського суспільства організаційно зміцнів плебс, який розпочав боротьбу за свої права. Важливим етапом цієї боротьби було опублікування Законів ХІІ таблиць, що є одним із найдавніших збірників римських законів, що збереглися.

Безумовно, що „Закони ХІІ таблиць” не були створені відразу: во­ни продукт тривалого історичного розвитку. Дещо було внесено в них yжe після V ст. до н.е. Основне ядро законів відображає епоху ранньої Республіки, про це свідчать архаїчність мови і характер відображених у законах соціальних відносин. В основному ці закони є записом зви­чаєвого права, але законодавці внесли в них і дещо нове. Це нове інко­ли не збігалося зі старим, у результаті чого з’явилася строката суміш законодавчих норм, що інколи суперечили одна одній. Пережитки ста­ровини в Законах можна визначити тільки з допомогою порівняння з повідомленнями античних авторів. Так, покарання на смерть за порушен­ня вірності клієнтних відносин (табл. VІІІ, ст. 21), як і дозвіл вби­вати дітей-виродків (ІV, І), Діонісій Галікарнаський відносить ще до законів Ромула. Почесна роль жриць богині Вести (V, І), згідно з Плутархом, затверджена Нумою Помпілієм. Закон про емансипацію сина піс­ля триразового продажу його батьком (ІV, 2) Діонісій відносить до початку царської доби, а квоту в 5 свідків (VІ, І) - до часів Ромула.

Безпосередні джерела щодо Законів ХІІ таблиць дуже уривчасті, то­му при вивченні теми необхідно користуватись усіма доступними матеріа­лами та літературою, які пропонуються для розкриття цієї проблеми. При аналізі джерела слід звернути увагу на порівняння Законів ХІІ таблиць із законами Солона.

Характеризуючи склад римського суспільства, пот­рібно зауважити, що закони не згадують плебеїв. У цьому і виявляється особливість пам'ятки, тобто вона є звичаєвим правом патриціанської общини. Але закони вже пристосовані до нових соціальних умов, бо в них враховуються інтереси патриціїв і плебеїв, вільних і залежних, багатих і бідних (І, 4; ІІ, 1; ІІІ, 1; V, 2, 8а, 8б; VІІІ, 3. 14; IX, 1–2; XI, 1; ХІІ, 2а–2б).

Таким чином, Закони ХІІ таблиць розкривають досить складну си­туацію в римській общині початку Республіки.

У Законах знайшли відображення землеволодіння і землекористуван­ня в Стародавньому Римі, різні форми власності (V, 3, 4, 5, 7б ; VІ, 3, 7–8; VІІ, 2–7, 8б, 9а, 9б, 10–11) та суворі покарання за порушення прав приватної власності (VІІІ, 9–14, 15а, 18б, 246).

Студентам необхідно розібратись, чим було викликане боргове раб­ство і як відображена в Законах ХІІ таблиць сувора система боргового права (ІІІ, І–6; ІV, 2; V, 9а, 9; VІІ, 12; VІІІ, 14, І8а; ХІІ, 2а, 2б).

Слід звернути увагу на сімейне право, що носить різко виражений патріархальний характер, роль сім'ї в староримському суспільстві та безправне становище жінки (ІV, 1–4; V, 1–2, 4–6, 7а, 7б, 8а, 8б, 9а; VІ, 4, 6; VІІІ, 21, Х, 4).

Саме Закони ХІІ таблиць офіційно забороняли шлюб між патриціями і плебеями (ХІ, 1).

Закінчуючи розгляд теми, потрібно детально зупинитись на харак­теристиці римського судочинства і його організації (Х, 1–2, 4,6,8; VІ, 1–2, 5а, 5б; VІІІ, 3–5; 15б, 16, 22, 27; IX, 1–3, 6), основних рис державної організації (І, 7–8; ІІ,І; VІ, 5б; VІІ, 14, 27; IX, 1–5; XI, І, 2б, 3, 5).