- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
Так само з метою взаємного самозбереження необхідно об’єднатися попарно істоті, через свою природу володаря, і істоті через свою природу підвладній. Перша завдяки своїм інтелектуальним властивостям здатна до передбачення, і тому вона вже за своєю природою істота пануюча і володарююча: інша, оскільки вона здатна лише своїми фізичними силами виконувати отримані вказівки, за своєю природою істота підвладна і рабська. З цієї точки зору і паном, і рабом в їхньому взаємному об’єднанні керують спільні інтереси..
1253 а. У всіх ремеслах... бувають потрібні відповідні для них іструменти... і з цих інструментів одні є живими, інші – неживими... раб є певними чином живою частиною власності.
1254 а. …Хто за природою не належить сам собі, а іншому і при цьому все-таки людина, той за своєю природою раб. Людина належить іншому в тому випадку, якщо вона, залишаючись людиною, стає власністю... Уже безпосередньо з моменту свого народження деякі істоти... призначені до покори, інші - до влади... Ті люди, які так сильно відрізняються від інших, як душа відрізняється від тіла, а людина від тварини... ті люди за своєю природою раби...
1254 б. ... Природа влаштувала так, що і фізична організація вільних людей відрізняється від фізичної організації рабів: в останніх тіло міцніше, придатне для виконання необхідної фізичної праці, вільні ж люди тримаються прямо і не здатні до виконання такого роду робіт: зате вони придатні для політичного життя... одні люди за своєю природою вільні, інші раби, і цим останнім бути рабами і корисно, і справедливо.
Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
Адже раби ніколи не стануть друзями владик, так само як люди негідні не стануть друзями людей порядних... Володіти рабами важко. Це багаторазово було доведено фактом частих повстань мессенців. Скільки стається бід у тих державах, які володіють великою кількістю рабів, які розмовляють однією і тією ж мовою... Щоб раби легше підкорялися, вони не повинні бути між собою співвітчизниками, а, навпаки, якомога відрізнятися мовою.
Потрібно рабів виховувати належними чином... не дозволяти собі жодного нахабства щодо рабів... Зрештою, законно карати рабів і не розпещувати їх, як вільних людей, напучуваннями. Майже кожне звертання до раба повинно бути наказом. Жодним чином і ніколи не потрібно жартувати з рабами, ні з жінками, ні з чоловіками. Багато-хто дуже нерозсудливо люблять розпещувати рабів; цим вони лише роблять більш важким підневільне життя їх, до речі, і самі собі ускладнюють управління ними.
Поневолення полонених
ФУКІДІД. ІСТОРІЯ, ІІІ, 68; V, 3; VІІ, 86–87
ІІІ, 68. (Лакедемоняни) стратили не менше двох сотень платеян і двадцять п’ять афінян, які знаходилися з ними в облозі, жінок же перетворили в рабів.
V, 3. Клеон і афіняни водрузили два трофеї... торонських жінок і дітей перетворили в рабів, самих же торонян, пелопоннесців і інших халкидян, які там були, всього близько сімсот чоловік, відправили в Афіни.
VІІ, 86–87. Усіх інших афінян і союзників, які були захоплені, сиракузяни спустили у каменярні, вважали їх найнадійнішим місцем ув’язнення... Згодом сиракузяни продали всіх, крім афінян, сицилійців і італійців, які брали участь у поході.