Методичні рекомендації

Поеми Гомера „Іліада” та „Одіссея” – надзвичайно важливе джерело з історії Стародавньої Греції дополісного періоду. В них знайшли відображення основні історичні процеси старогрецького суспільства XI – IX ст. до н.е. При вивченні творів давньогрецької епічної поезії „Іліа­да” та „Одіссеї” слід врахувати, що:

а) в поемах змішані різночасові елементи. Сюжетна розповідь поем належить до мікенської епохи (ХІІІ ст.), окремі описи (наприклад, міст і палаців) відбивають ранній період класового суспільства (XVI – XIV ст.). Деякі історичні процеси, змальовані в поемах, повинні бути віднесені до часу післядорійського завоювання, тобто до докласового суспільства;

б) „Іліада” була створена, очевидно, наприкінці IX ст. до н.е., на декілька десятиліть раніше, ніж „Одіссея”. Це знаходить відображення в поемах (зокрема, в „Одіссеї” залізо згадується частіше, ніж в „Іліаді”);

в) існує декілька теорій про авторство поем („унітаріїв”, „аналітиків”, „першопочаткового ядра”).

Необхідно також чітко розібратись у питанні щодо достовірності гомерівсь­ких поем. При їх аналізі потрібно враховувати, що в них показане життя привілейованих станів суспільства, а не рядового на­селення.

Після закріплення змісту „Іліади” та „Одіссеї” важливим є вив­чення основних положень розділу „Грецький рід” праці Ф. Енгельса „Походження сім'ї, приватної власності і держави”.

Характеризуючи економічний лад грецьких племен, слід добре ознайомитись із розвитком головних галузей сільського господарства: землеробства (Іліада, ХІІ, 310–315, 421–423; ХVІІІ, 540–543, 550–556); скотарства (Іліада, ХVІІІ, 495–497, 587–589, 673–574), садівництва; техніки сільського господарства, аграрних відносин; ремісничого виробництва (Іліада, VІІ, 314–317; ХІІ, 294–297; ХVІІІ, 468–482; Одіссея, ХVІІ, 382–386, 425–435), торгівлі (Іліада, XII, 465–475; Одіссея, ХІІІ, 158–164; ХV, 256–267, 288–298, 415–416, 455–456) і їх особливостями в грецькому суспільстві ХІ – ІХ ст. до н.е.

Особливу увагу необхідно звернути на питання про характер зем­леволодіння в гомерівській Греції. Спроби окремих істориків довести панування приватної власності на землю суперечать даним гомерівсь­ких поем. У процесі розкладу общини частина землі переходить у ру­ки басилеїв і знаті (Іліада, ХІІ, 310–315), але ця земля не була приватною власністю, оскільки глава сім'ї не міг заповісти її кому завгодно, земля повинна була залишитись у роді (Іліада, ХV, 496–499), про що свідчать регулярні переділи землі між членами роду по жеребку (Іліада, ХІІ, 421–423).

Питання про рабство – його джерела, характер експлуатації рабської праці, становище рабів – вимагають уважного вивчення, бо в поемах дані про рабство в Греції XI – IX ст. до н.е. змішуються з повідомленнями про суспільні відносини мікенського періоду. Роз­глядаючи питання, слід пам'ятати, що праця рабів у той час викорис­товувалась головним чином у домашньому господарстві, тобто рабство носило патріархальний характер (Іліада, ХХІV, 728–734; Одіссея, ХІІ, 103–107; ХVІІ, 320–323; ХХІІ, 475–747).

При вивченні суспільно-політичної організації цього суспільства необхідно охарактеризувати грецький рід (Іліада, ІІ, 362–366; VІ, 242–250; IX, 632–636; Одіссея, ХХІІІ, 118–122: ХХІV, 432–437), його відмінності рід роду ірокезів, виділити органи військової демок­ратії, а потім визначити функції народних зборів, ради старійшин та басилеїв (Іліада, IX, 89–І02; ХІІ, 310–321; ХVІІІ, 497–508; Одіссея, І, 348–367), простежити поступове зниження ролі народних зборів (Іліада, ІІ, 183–195, 198–206, 244–247, 265–267; Одіссея, ІІ, І5–16, 26–33), звернути увагу на процес соціального розшарування в роді (Іліада, ІІ, І98–206; Одіссея, XI, 488–491; ХVІІІ, 167–183, 264–268, 357–361).

Семінарське заняття завершується визначенням найважливіших передумов розкладу родового ладу та утворення грецької держави.