172.Відрахування підприємств на обов’язкове державне соціальне страхування.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який вніс кардинальні зміни у систему державного пенсійного та соціального страхування. Він об’єднав у собі чотири платежі, які сплачують підприємства до фондів: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку.

Платники ЄСВ	За кого сплачують	База (об’єкт)	Ставка ЄСВ
			утримання	Нарахування
Роботодавці - ЮО, що використовують найману працю - ФОП, що використовують працю найманих працівників (до 10 осіб) - самозайняті особи, що використовують найману працю (до 4-ох осіб)	Наймані працівники	Зарплата Якщо прац.- інвалід	3,6%	від 36,76% до 49,7% 36,3% для бюджетних установ 8,41%
		Лікарняні (5+решту днів)	2,0%	33,2%
	ФО, з якими укладений ЦПД	Винагорода за вико­нання робіт (надання послуг) за ЦПД	2,6%	34,7%
- ФОП загальносистемники   - Самозайняті особи (ст.14.1.226 ПКУ)	За себе	Сума доходу (при­бутку), отримана від їхньої діяльності, обчислена за правилами ст.. 177 ПКУ що підлягає оподат­ку­ва­н­ню податком з дохо­дів, але не більше ма­к­симальної межі (15 прожит. мін.)		34,7% обов’язково   36,6% (якщо добровільно + ФССзТВП)   36,21% (якщо добровільно + ФСНВ)   38,11% (якщо добровільно +ФССзТВП+ ФСНВ)
- Фізичні особи–підприємці спрощенці	За себе	Фіксована сума, що не залежить від розміру доходу

173.Сутність і значення оборотних коштів в фінансовому забезпеченні виробничо-господарської діяльності.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сут­ності оборотних коштів. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотні коштів. По-перше, оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперерв­ного в-ва та реалізації виготовленої продукції. По-друге, оборотні кошти — це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути пере­творені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну «оборотний капітал». Це свідчить – про ідентичність, на їхню думку, понять — оборотні кошти та оборотний капітал. У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань. У такий спосіб дається визначення власного оборотно­го капіталу. Узагалі «капітал» виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній.. Найбільш широке, загальне поняття капіталу відповідає його грошовій формі. В економічній теорії «грошовий капітал» розглядаєть­ся як вартісна форма всього капіталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько-підприємницької діяльності на придбання засобів в-ва і предметів праці. Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, ви­робничу та товарну. На першій стадії підчас авансування коштів здійс­нюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів. У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершу­ється випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації. На третій стадії вписування і коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством варто­сті і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу. Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через обороти фонди. Склад і розміщенні оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері віні функціонує: виробнича і, товарно-посередницька, сфера по­слуг (утім числі фінансових). У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансу­ється в оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) — це кош­ти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забез­печення безперервності процесу в-ва, реалізації продукції та отримання прибутку. Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері в-ва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації в-ва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу в-ва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері в-ва й обігу. При цьому п-во заінтересоване у змен­шенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи.