126.Кошторисне фінансування культурно-просвітницьких закладів і його характеристика.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:

- державного і міських бюджетів;

- коштів профспілок;

- коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств.

За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення.

за рахунок місцевих бюджетів - широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільській місцевості.

Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. В кошторисному порядку фінансуються ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер. На комерційних засадах функціонують театри, кінотеатри, концертні організації. При цьому може бути як повний рівень самоокупності і отримання прибутку, так і часткова самоокупність(філармонії,окремі театри). Заклади культури, які не забезпечують повну самоокупність отримують держ. дотацію. Вона може видаватись як в повному обсязі перевищення видатків над доходами так і частково відшкодовувати збитки.

До бюджетних закладів у сфері культури відносяться культурно-просвітницькі установи: бібліотеки, музеї, палаци, будинки культури. За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення. За рахунок місцевих бюджетів фінансується широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільській місцевості.

Кошторисне фінансування культурно-освітніх закладів базується на виробничих оперативно-сітьових показниках в залежності від закладу: -фінансування бібліотек-бібліотечні фонди; -фінансування музеїв-музейні фонди; -фінансування заповідників-кількість експонатів на площу.

Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розрахованої за встановленими нормативами бібліотечного фонду на 1 посаду, на середню ставку з/п. Фонд з/п обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами. В аналогічному порядку фінансуються музеї. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати. Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується з/п.

Практично для всіх закладів культури осн. джерелом фін-ня є спонсорська і меценатська діяльніст У зв'язку з дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на утримання культурно-просвітних закладів із року в рік зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва. Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються тільки на проведення виставок картин, придбання предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю.

127 Видатки бюджету на фізичну культуру і спорт. Видатки на фізкультуру і спорт фінансуються за розділом "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) функціональної класифікації. Він включає такі підрозділи, як "фізична культура і спорт" (код 0810), "Дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку" (код 0840), "Інша діяльність у сфері духовного та фізичного розвитку" (код 1850). З держ і місцевих бюджетів держава спрямовує кошти на будівництво спорт споруд, придбання спорт інвентарю і обладнання. Згідно з бюджетною класифікацією до фізичної культури та спорту належать: 1)Здійснення заходів з фізичної культури і спорту: утримання національних збірних команд; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань; підготовка і участь нац збірних команд України в Олімпійських іграх та ін.. 2)Державне підтримка громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. Планування видатків на фіз культуру і спорт здійснюються згідно з планом проведення спортивних заходів. Якщо захід проводиться на рівні держави або на місцевому рівні, той фінансування видатків здійснюється з відповідного бюджету. Згідно з делегуванням повноважень видатки на спорт фінансуються за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів. За рахунок коштів Державного бюджету ф-ся: держ. програми підготовки резерву та складу національних команд і забезпечення їх участі у змаганнях державного та міжнародного значення; держ програми з інвалідного спорту та реабілітації; дер програми фізкультурно - спортивної спрямованості. За рахунок коштів місцевих бюджетів ф-ся видатки держ програм розвитку фіз. культури та спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського та обласного значення), заходи з фіз. культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості та спортивних споруд місцевого значення. Обласні бюджети та бюджет АРК беруть участь у фінансуванні держ програм з інвалідного спорту та реабілітації, а також забезпечують навчально-тренувальну роботу дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського та обласного значення. Обсяг видатків за єдиним кошторисом доходів та видатків визначається на підставі показників, які характеризують спортивний захід: з якого виду спорту він провадиться; місце і тривалість змагань або зборів; кількість учасників. Значну питому вагу становлять видатки на харчування учасників та суддів спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів. Норми харчування встановлюються залежно від рівня змагань, їхньої тривалості та виду спорту. У кошторисі передбачаються оплата вартості проїзду, добових і квартирних учасникам змагань і зборів, суддям, тренерам; оплата оренди спортивних споруд; видатки на нагородження команд і спортсменів та інші витрати на здійснення заходів з фізичної культури та спорту.