220.Реорганізація як специфічний напрямок фінансової діяльності підприємств.

Реорганізація — це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.

Серед основних причин реорганізації здебільшого виокремлюють такі:

-суттєве розширення діяльності підприємства, його розмірів;

-згортання діяльності;

-необхідність фінансової санації;

-необхідність зміни повноти відповідальності власників за зобов’язаннями підприємства;

-диверсифікація діяльності;

-податкові мотиви;

-необхідність збільшення власного капіталу (з метою покриття потреби в капіталі та підвищення рівня кредитоспроможності).

За формальними ознаками розрізняють такі три напрями реорганізації:

1) спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);

2) спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виділення);

3) без змін розмірів підприємства (перетворення).

Необхідні передумови реорганізації:

-Due Diligance на предмет оцінки доцільності реорганізації

-оформлене відповідно до законодавства рішення про реорганізацію

-реорганізаційна угода та план реорганізації

-узгодження плавну реорганізації з податковими органами-урахування вимоги щодо захисту інтересів кредиторів

-урахування законодавчих вимоги щодо держ реєстрації реорганізованих суб’єктів господарювання

Перед здійсненням реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, що потребують реорганізації, та оцінити їх ринкову вартість. Як правило, під час реорганізації засвідчуються приховані резерви підприємств, що реорганізуються. Це зумовлено необхідністю одержати реальну оцінку вартості таких підприємств з метою вста­новлення правильних пропорцій обміну корпоративних прав підприємств, які виступають правопопередниками на корпоративні права правонаступників.

Ключовим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передатний або роздільний баланс (передатний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний — при поділі чи виділенні).

До осн. мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з під­приємством, що перебуває у фін. кризі, можна віднести такі: 1. Ефект синергізму. Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. 2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі. 3. Отримання надійного постачальника факторів виробницт­ва (наприклад, сировини чи комплектуючих). 4. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати ком­панію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування, і таким чином отримати економію на податкових платежах. 5. Придбання активів за ціною, нижчою за їх вартість заміщен­ня, передача технологічних і управлінських знань та навичок (тех­нологічні трансферти) тощо. 6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ри­зиків. 7. Попередження захоплення компанії великими корпоратив­ними «хижаками» та збереження контролю над підприємством.