237.Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фінансового стану підприємства.

Логіка аналітичної роботи щодо оцінки фінансового стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фінансового стану; 2) деталізований аналіз фінансового стану. Метою експрес-аналізу є наглядна та проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого субєкту. Експрес-аналіз виконують в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне читання та аналіз звітності. Підготовчий (мета) – прийняти рішення щодо доцільності аналізу фін звітності та переконатися в її готовності до вивчення. Дана задача вирішується шляхом познайомлення з аудиторським заключенням (стандартне і розширене). Крім того здійснюється візуальна та проста логічна перевірка звітності. Перевіряється наявність всіх необхідних форм та додатків, реквізитів, підписів. Попередній огляд – враховується як логічний так і інформаційний звязок, який існує між формами звітності. Метою попереднього огляду є ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників д-ті, а також якісні зміни в майновому та фінансовому положенні п-ва.

Мета третього етапу (економічне читання та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результатів господарської д-ті та фінансового стану п-ва. В цьому звязку рекомендується досліджувати структуру та динаміку фінансового стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс формується на базі вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період.

238.Характеристика основних показників фінансового стану підприємства.

Показників фінансового стану підприємства:

І. Показники оцінки майнового стану.

1. Сума господарських коштів, які є в розпорядженні підприємства. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства.

2. Частка активної частини основних засобів.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частину зношених основних засобів у загальній їх вартості.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття свідчить про те, яка частина основних засобів, з якими підприємство розпочало діяльність у звітному періоді, вибула через знос та з інших причин.

ІІ. Показники прибутковості підприємства дають змогу оцінити ефективність діяльності фірми:

1. Прибутковість інвестицій у компанію Вважають, що фірма, яка одержує більший прибуток на інвестований капітал, працює краще, ніж та, де цей показник нижчий.

2. Прибутковість інвестицій у звичайні акції відображує рівень дохідності, тобто ефективність інвестицій, що фінансуються за рахунок звичайних акцій.

3. Показник прибутковості всіх активів використовують для докладнішого аналізу ефективності інвестицій власників звичайних акцій.

4. Коефіцієнти валового та чистого прибутку розраховують для того, щоб дізнатися, наскільки на прибуток впливає рівень оподаткування.

ІІІ.Показники ліквідності та платоспроможності. Показники цієї групи дають змогу описати та проаналізувати спромож­ність підприємства відповідати за своїми поточними зобов’я­заннями. В основу розробки цих показників покладено зіставлення поточних активів чи оборотних коштів з короткостроковою дебіторською або кредиторською заборгованістю.

1. Тривалість КЗ/ДЗ 

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яку частину короткострокових зобов’язань підприємство може погасити одномоментно за рахунок найбільш ліквідних активів.

3. Коефіцієнт загальної ліквідності показує яку частку короткострокових зобов’язань можна погасити за рахунок оборотних активів

4. Коефіцієнт маневреності показує частку вільних обігових коштів, що містить ся у власному капіталі.

IV. Показники фін. стійкості та стабільності п-ва

1. Коефіцієнт незалежності, показує частку власного капіталу до загалної суми пасивів.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості відображає частку довгострокових пасивів у складі сукупного капіталу та характеризує можливість стійкої діяльності підприємства за рахунок залучених коштів і можливість їх вчасного погашення.

3.Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті. 5. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована за рахунок зовнішніх інвесторів.

V. Показники рентабельності та ділової активності підприємства. До основних показників оцінки рентабельності належить рентабельність авансованого та власного капіталу. Еконо­мічна інтерпретація цих показників очевидна — скільки гривень прибутку припадає на одну гривню авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або валовий, або чистий прибуток.

Показники ділової активності характеризують результати та ефективність основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути зроблена в результаті порів­няння діяльності даного підприємства та подібних до сфери використання капіталу підприємств. Такими якісними критеріями є широта ринку збуту продукції, наявність продукції на експорт, репутація підприємства.

239.Оцінка структури і динаміки фінансового стану за допомогою порівняльного аналітичного балансу.

Логіка аналітичної роботи щодо оцінки фінансового стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фінансового стану; 2) деталізований аналіз фінансового стану. Експрес-аналіз виконують в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне читання та аналіз звітності. Мета третього етапу (економічне читання та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результатів господарської д-ті та фінансового стану п-ва. В цьому звязку рекомендується досліджувати структуру та динаміку фінансового стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс формується на базі вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період. В схему порівняльного балансу входить велика кількість важливих показників, що характеризують статику та динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального та вертикального аналізу, які розраховуються по статтям балансу. В ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період. Надається оцінка цих змін. Метою вертикального аналізу є розрахунок питомої ваги окремих статей до підсумку балансу та оцінка його змін. Співставляючи структуру змін активів та пасивів можна зробити висновок про основні джерела надходження коштів та основні напрямки їх вкладень. Поряд з побудовою порівняльного аналітичного балансу для отримання загальної оцінки динаміки фін стану за звітинй період здійснюється співставлення змін підсумку балансу із змінами фінансових результатів господарської д-ті за звітний період.

Тобто порівнюються коефіцієнти: Kv=(V1/V2)*100% – темп росту обсягу реалізації; Kb=(B1/B2)*100% – темп росту валюти балансу. Якщо Kv>Kb, то в звітному періоді використання фінансових ресурсів було більш ефективним. Позитивними моментами є: 1) зростання валюти балансу; збільшення постійного та необоротного капіталу; зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості; збільшення грошових коштів; 2) висока частка власних і прирівнених до них джерел фінансування; 3) зменшення довгострокових і поточних зобовязань.