244.Якісний і кількісний рівень оцінки ділової активності підприємства. Факторний аналіз коефіцієнту стійкого економічного зростання.

Оцінка ділової активності – один з основних аспектів аналізу діяльності суб’єкта господарювання, якому належить провідне місце в системі завдань фінансового аналізу. Це обумовлено тим, що такий аналіз дає можливість оцінити внутрішній і зовнішній стан підприємства, визначити рівень прибутковості та перспективи його розвитку, дослідити ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється на якісному та кількісному рівнях. Якісний рівень оцінки може бути отриманий в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами. Такими якісними критеріями є:

- широта ринків збуту продукції;

- наявність продукції, що експортується;

- наявність унікальної продукції, техніко-економічні параметри якої перевищують або відповідають світовим аналогам;

- репутація підприємства;

- стійкість зв’язків з клієнтами, партнерами тощо.

Кількісна оцінка та аналіз ділової активності здійснюється за двома напрямками:

- ступінь виконання плану на основі показників, що забезпечують задані темпи їх зростання;

- рівень ефективності використання ресурсів.

78.Факторний аналіз коефіцієнта стійкості економічного зростання.

Факторний аналіз – це методика комплексного системного вивчення і вимірювання впливу чинників на величину результативних показників.

Коефіцієнта стійкості економічного зростання показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в подальшому, не змінюючи співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою. Зв’язок між цими показниками можна окреслити чітко детермінованою факторною моделлю.

Розглянемо економічну характеристику основних показників рентабельності групи.

1) рентабельність продажу — показник, який показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зниження показника свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства;

2) рентабельність усього капіталу свідчить про ефективність використання всього майна підприємства. Його зниження слід розцінювати як спад попиту на продукцію та перенакопичення активів;

3) рентабельність основного капіталу відображує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів;

4) рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка показника впливає на рівень котирування акцій підприємства;

5) рентабельність перманентного капіталу відображує ефективність використання всього капіталу, вкладеного в діяльність підприємства;

6) загальне обертання капіталу відображує швидкість обороту всього капіталу підприємства. Зростання показника означає прискорення кругообігу коштів підприємства чи інфляційне зрос­тання цін;

7) обертання матеріальних оборотних коштів — показник, за допомогою якого визначають кількість запасів і витрат підприємства. Зниження показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію;

8) обертання готової продукції показує швидкість обороту готової продукції. Зростання показника означає збільшення попиту на продукцію підприємства, зниження — на затоварення;

9) обертання дебіторської заборгованості відображує розширення (зростання коефіцієнта) чи зниження (зменшення) комерційного кредиту, який надає підприємство;

10) обертання кредиторської заборгованості свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, який надається підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства, зниження зростання покупок у кредит;

11) фондовіддача основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, яка вимірюється величиною продажу, на одиницю вартості коштів.

245.Основні показники оцінки рентабельності, їх характеристика.

Еконо­мічна інтерпретація цих показників очевидна — скільки гривень прибутку припадає на одну гривню авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або валовий, або чистий прибуток.

Показники рентабельності характеризують ефективніст роботи п-ва вцілому, доходність різних напрямків д-ті (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупніст затрат і т.і. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки д-ті п-ва і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. Показники рентабельності можна обєднати в декілька груп: 1) показники, які характеризують окупність витрат в-ва і інвестиційних проектів; 2) показники, які характеризують прибутковість продаж; 3) показники, які характеризують доходність капіталу і його частин. Всі показники можуть бути розраховані на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Рентабельність виробничої д-ті (окупність витрат) – відношення валового чи чистого прибутку до суми затрат по реалізації продукції. Вона показує, скільки п-во має прибутку з кожної грошової одиниці, яка витрачена на в-во і реалізацію продукції. Може розраховуватися вцілому по п-ву, окремим його підрозділам і видам продукції. Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів: отримана чи очікувана сума прибутку від проекту відноситься до суми інвестицій в даний проект. Рентабельність продаж (обороту) – відношення прибутку від реалізації продукції, робіт чи послуг або чистого прибутку до суми отриманої виручки. Характеризує ефективність підприємницької д-ті: скільки прибутку має п-во з 1 грошової одиниці. Широке застосування цей показник отримав в ринковій економіці. Розраховується вцілому по п-ву і окремим видам продукції. Рентабельність (доходність) капіталу – відношення балансового (валового, чистого) прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу чи окремих його складових: власного (акціонерного), залученого, перманентного, основного, оборотного, виробничого капіталу. В процесі аналізу слід вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівню і провести міжгосподарські порівняння з п-вами конкурентами.