375.Страхування професійної відповідальності громадян.

До страхування професійної відповідальності громадян належать види страхування майнових інтересів осіб, котрі при виконанні професійної діяльності можуть завдати матеріальних збитків третім особам.

Такі збитки можуть бути завдані в результаті недбалості, помилок, некваліфікованого виконання спеціалістами своїх обов'язків, порушення встановлених норм і правил, унаслідок чого клієнту або пацієнту завдається шкода. У такому випадку потерпілий має право звернутися до винуватця за відшкоду ванням збитків через судовий позов. Випадок вважається страховим на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Дві групи ризиків:

1 група – шкода, завдана життю і здоровью третіх осіб (такі випадки можливі на роботі лікарів, водіїв тощо)

2 група – шкода, завдана майну третіх осіб – ризики повьязані з роботою архітекторів, консультантів, будівельників.

Страховик бере на себе відповідальність за ризики, що пов'язані з можливістю випадкових тілесних ушкоджень у ході робочого процесу, заподіяння ненавмисної шкоди здоров'ю людей медичними та фармацевтичними працівниками, перукарями, косметологами, пов'язані з можливістю нанесення матеріальних збитків людям державними службовцями, працівниками сфери послуг, консультантами. Крім того, на страхування беруться ризики, що виникають у професійній діяльності архітекторів, інженерів-будівельників, проектантів у результаті неякісного виконання ними своїх обов'язків.

По кожному виду страхування професійної відповідальності встановлюється ліміт відповідальності страховика та франшиза, до якої на вимогу страховика можуть бути додані витрати, пов’язані з діяльністю незалежних експертів.

Важливе значення мають установлення факту й обставин завдання збитку третім особам та визначення його розміру, оскільки ризик відповідальності за збитки, завдані при виконанні професійних обов’язків навмисне, не охоплюється страховим договором.

При укладанні договору страхування професійної відповідальності мають враховуватися особливості професійної діяльності страхувальників. Зокрема, аудитори, нотаріуси, охоронці можуть здійснювати свою діяльність лише за наявності ліцензії. У роботі за однією спеціальністю можуть засто совуватися різні стандарти та вимоги, наприклад у різних охоронних агентствах є різні підходи; оцінювачі майна використовують різні методи і критерії оцінювання; аудитории застосовують різні методи оцінювання фінансового ста новища підприємств тощо. При цьому враховується також ква ліфікація страхувальника, стаж роботи, територія його діяльності та інші особливості.

В Україні обовязковими видами страхування професійної відповідальності є:

1) страхування відповідальності нотаріусів;

2) страхування фінансової відповідальності управителя майном;

3) страхування фінансової відповідальності тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи.

376.Страховий захист майна громадян в Україні: сучасний стан, проблеми розвитку.

До таких видів належать страхування будівель, домашнього майна, тварин, транспортних засобів, на випадок ремонту квартири тощо.

В Україні механізм страхування майна громадян активно діяв до ринкових реформ.

Зростання обсягів надходжень страхових платежів стало наслідком значного збільшення кількості укладених договорів страхування майна (крім страхування тварин) і збільшення розміру страхової суми.

Функціонування великої кількості страхових компаній не сприяло збільшенню рівня розвитку страхування майна громадян. Попит населення на такі послуги залишається низьким.

Для подолання негативних наслідків, що призвели насамперед до зниження рівня розвитку страхування, необхідна цілеспрямована державна політика щодо стимулювання купівельної спроможності населення і підвищення ролі страхування в суспільстві.

Не заперечуємо, велике значення має розвиток добровільних і обов'язкових видів особистого страхування, особливо як додаткового чинника, що сприятиме удосконаленню системи соціальних виплат і забезпечуватиме належний рівень соціального захисту населення країни

Зацікавленість у страхуванні майна громадян визначається в першу чергу тим, яку особисту власність вони мають. Збільшення останньої зміни, які виникають у структурі майна, поява нових предметів споживання — все це є основою для розвитку страхування майна громадян, розширює коло об’єктів страхування.

Як наслідок, нині страхуванням майна громадян займається незначна кількість страхових компаній, серед яких "Оранта" (Київ), "Княжа" (Рівне), "Скарбниця" (Львів). Майже всі страхові компанії є компаніями-резидентами на страховому ринку України. Деякі з них, наприклад, страхова компанія "Оранта" (Київ), спираються на розгалужену мережу “материнської”страхової компанії. Крім того, традиційними видами страхування майна громадян займаються страхові компанії, які свого часу входили до складу державного страхування, а потім, у роки незалежності України, відділилися від нього і мають самостійний статус. Це такі компанії, як "Оранта-Лугань" (Луганськ), "Оранта-Дніпро" (Дніпропетровськ) тощо.

Зазначені дані свідчать про необхідність удосконалення підходів до пошуку резервів зростання показників розвитку страхування автотранспортних засобів і шляхів розвитку інших видів страхування майна громадян.

Цього можна домогтися на основі підвищення рівня доходів населення і, як наслідок, забезпечення його платоспроможності; економічної стабільності та зростання обсягів вітчизняного виробництва (що забезпечить зростання обсягів продажу непродовольчих товарів населенню); зниження рівня інфляції. Багато що залежить від внутрішніх чинників, які дадуть змогу завоювати престиж і популярність усіх видів страхування майна громадян, як-от відновлення довіри Об'єктом страхування майна майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Страховий захист охоплює лише ті майнові інтереси, які зумовлені необхідністю збереження майна через можливість його знищення, затоплення, пошкодження, крадіжки у результаті настання непередбачуваних випадків та інших негативних подій, а не отриманням якихось вигод чи переваг, пов'язаних із володінням, користуванням чи розпорядженням цим майном. Звідси під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише такі об'єкти цивільних прав, стосовно яких: 1) існує інтерес щодо їх збереження; 2) завдані страховим випадком збитки можна оцінити вартісно.

Як правило, не страхуються предмети, факт загибелі яких важко встановити, тобто діють певні обмеження щодо об'єктів майнового страхування. Зокрема, не приймаються на страхування: документи, грошові знаки та цінні папери; рукописи, креслення, бухгалтерські та ділові книги; картотеки; технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски тощо); дорогоцінні метали; майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику; будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища; ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву тощо.

Страхувальниками у майновому страхуванні можуть бути юридичні і/або фізичні особи. Залежно від того, хто виступає у ролі страхувальника дана галузь страхування охоплює дві такі підгалузі: 1) страхування майна юридичних осіб (виробничого майна). Об’єкти - види страхування: нерухоме майно, обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти тощо; 2) страхування майна фізичних осіб (особистого майна). Об'єкти - види страхування: будівлі та квартири громадян; домашні тварини; транспорт; домашнє майно та майно на садибі тощо[

Залежно від виду страхових подій майнове страхування класи¬фікують за такими групами ризиків:

- страхування майна від вогневих ризиків та стихійного лиха (вогневе страхування).

- страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду тощо;

- страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби і нещасних випадків;

- страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків тощо.

Страхування майна як юридичних так і фізичних осіб може здійснюватись в добровільній і обов'язковій формах. Страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, тоді як значна частина майна юридичних осіб страхується в обов'язковій формі. Насамперед це стосується тих об'єктів, які мають високу вартість та зачіпають майнові інтереси не тільки окремих суб'єктів господарювання, але й національні інтереси.

Потреба у відшкодуванні збитків виникла у людства ще з давніх часів. Ризикований характер суспільного виробництва – це головна причина занепокоєння кожного власника майна і товаровиробника за своє матеріальне благополуччя. Тому початковий смисл страхування пов’язаний зі словом “страх”. Власники майна, які вступали між собою у виробничі відносини, мали страх за його збереження, за можливість знищення чи втрати у зв’язку із стихійними явищами, пожежами, пограбуваннями та іншими непередбачуваними загрозами економічному життю. Також люди боялися за своє здоров’я і життя. Відтак страхування виникло спочатку як засіб компенсації у випадках, коли питання про відповідальність (цивільно-правового характеру) взагалі не виникало (наприклад, при руйнівній дії сил природи) і діючі правові приписи істотно обмежували чи взагалі виключали відповідальність заподіювача шкоди.

1

2