300.Страхові агенти та їхні функції.

Страховими агентами законодавство визнає громадян або юридичних осіб, які діють від імені та за дорученням страховика й виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування; одержують страхові премії; виконують роботи, пов'язані зі здійсненням страхових виплат.

Юридичним підґрунтям відносин між страховиком і страховим агентом є договір доручення, який укладається між ними. Страхові агенти виступають на ринку як представники страховика, діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі зазначеного договору доручення.

Страхові агенти-юридичні особи, які отримують страхові премії, зобов'язані перераховувати ці кошти на рахунок страховика впродовж двох робочих днів після їх отримання. Крім того, вони мають щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих страхових премій.

Агент обслуговує здебільшого страхові інтереси громадян, укладаючи стандартні страхові угоди й продаючи страхові поліси з масових видів страхування. Цей процес має назву «аквізиція», а страхові агенти, що страхують ризики громадян, — «аквізитори». Діяльність страхових агентів може здійснюватися як безпосередньо, так і через систему генеральних агентств. Безпосередній зв'язок зі страховиком кожного окремого страхового агента — це найпростіша форма таких відносин.

Система генеральних агентств є зараз переважаючою на західних страхових ринках.

Генеральні агенти - це фізичні особи, що уповноважені одним або кількома страховиками, яких вони представляють у тому чи іншому територіально-адміністративному регіоні. Робота такого агента контролюється інспектором і працівниками страхової компанії, яка його уповноважила. Юридичні відносини між генеральним страховим агентом та страховою компанією оформлені договором про призначення на посаду. Таким договором обумовлено вид страхування, в якому агент уповноважений працювати, максимальний ліміт ризику, що його він може прийняти, територіальні обмеження, зобов'язання зі здійснення та управління контрактами, виплату страхових сум і страхових відшкодувань, розмір комісійної винагороди. Генеральний страховий агент наймає на роботу страхових агентів, яким виділяється зона обслуговування - територія (конкретні населені пункти), де вони мають організувати продаж страхових полісів. З часом, коли вже досягнуто відповідного рівня розвитку страхування на визначеній території, страховий агент має право залучати субагентів як помічників, вступати з ними у трудові відносини і передавати частину функцій з укладання нових та обслуговування раніше укладених договорів. Безперечними перевагами системи генеральних страхових агентств є їх гнучкість та мобільність.

301.Продаж страхових послуг через страхових посередників: переваги і недоліки.

Цей канал реалізації страхових послуг має такі основні переваги.

Продаж через посередників, з економічної точки зору, більш привабливий і забезпечує широке

охоплення потенційних клієнтів, підвищує оперативність укладання договорів страхування.

Недолік: такий спосіб продажу може бути застосований лише до договорів із незначним обсягом відповідальності і тих, які значною мірою стандартизовані.

Цей канал є більш ефективним, оскільки підвищується опера­тивність укладення договорів страхування без відчутних додат­кових витрат. Посередники дають змогу забезпечити широке територіальне охоплення страхового поля, географічно наблизити страхувальника до страховика. Цей засіб є набагато дешевшим, ніж прямий продаж. В країні з такою площею як Україна, дуже важко до­сягти «присутності» страховика на всій території за умов викори­стання можливостей лише прямого продажу. З економічної точки зору широка мережа філій не може бути достатньо рентабель­ною, оскільки їх утримання обходиться страховикові дуже доро­го. Послуги посередників обходяться значно дешевше, незважа­ючи на необхідність виплати їм комісійних. Використання послуг страхових посередників дає можливість страховику підвищувати свою конкурентоспроможність, оскільки він користується цінною інформацією «з перших рук», яку надають страхові посередники щодо потреб страхувальників.

В Україні використання послуг страхових посередників має свої негативні прояви, оскільки є ще доволі обмеженим, особливо це стосується послуг страхових бро­керів. Однією з причин є недостатня розвиненість ринку страхових послуг загалом і ринку страхових послуг для фізичних осіб зокрема. У подальшому роль посередників на страховому ринку зростатиме.