226.Економічна додана вартість (eva) та додана вартість грошового потоку (cva).

Показниками ефективності діяльності компанії є показники, які враховують вартість інвестованого капіталу. Серед них найвживанішими є методики „економічної доданої вартості” (Economic Value Added — EVA) та „грошової доданої вартості” (Cash Value Added — CVA).

Метод EVA полягає в оцінюванні вартості яка створена понад очікування капіталодавців. Оцінка економічного ефекту діяльності фірми в цілому, окремих її підрозділів та інвестиційних проектів на основі показника ЕVА має перева­ги та недоліки перед традиційними по­казниками, такими як облікова норма рентабельності і темп її зростання, рентабельність власного капіталу. До переваг ЕVА можна віднести:

─ підвищення ефективності вико­ристання власного капіталу підприєм­ства за рахунок інвестування в програ­ми, проекти з позитивним економічним, а не бухгалтерським прибутком;

─ стимулювання економії власно­го капіталу при прийнятті управлінсь­ких рішень;

─ більш об'єктивна оцінка вне­ску кожного керівника у забезпечен­ня економічного прибутку підприєм­ства.

Відповідно до методики розрахунку EVA, компанія створює вартість у даному періоді в разі, якщо чистий прибуток від оперативної діяльності перевищує вартість інвестованого капіталу:

EVA= NOPAT – WACC * ІК,

де NOPAT — чистий прибуток компанії за умови фінансування виключно власним капіталом і, отже, без наявності податкового щита (net operation profits after tax); WACC — середньозважена вартість капіталу; ІК — інвестований капітал за виключенням елементів позичкового капіталу за які не нараховуються % (внутр кредит заборгованість).

EVA= (ROIC – WACC )* ІК,

ROIC= NOPAT/IK

ROIC – рентабельність ін-го капіталу

Створення вартості підприємства чи його підрозділу відбувається за умови перевищення рентабельності інвестованого капіталу над середньоз­важеною вартістю отриманого капіта­лу від різних інвесторів. Можливі три стани щодо впливу ключових чин­ників на вартість підприємства:

— якщо ЕVА > 0 — підприємство чи його бізнес-одиниця отримують більше, ніж його середньозважена вартість капіталу і, як наслідок, відбу­вається нарощування вартості підприємства;

— якщо ЕVА = 0 — підприємство чи його бізнес-підрозділи відшкодову­ють тільки вартість капіталу. Інвесто­ри за таких умов мали б змогу отри­мати аналогічний результат, здійсню­ючи вкладення коштів в інше підприє­мство з таким же рівнем ризику;

— якщо ЕVА < 0 — підприємство чи його бізнес-підрозділи руйнують вартість капіталу. В цьому випадку інве­стори мали б змогу отримати більший дохід при цьому ж рівні ризику, вкла­даючи кошти в інше підприємство.

З метою уникнення проблемного фактора амортизаційних одрахувань у методиці EVA пропонується застосовувати альтернативну методику CVA /CFROI, де замість показника чистого прибутку береться показник грошового потоку, а чисті активи корегуються на накопичені амортизаційні відрахування.

CFROI = (GCF- ED)/ GI,

де GCF — грошовий потік брутто (Gross Cash Flow) — NOPAT скорегований на амортизаційні відрахування; ED — економічна амортизація (Economic Depreciation) — сума грошей, яку необхідно вилучити з обігу для фінансування майбутнього поновлення основних фондів у врахуванні чинника постійних виплат за відсотковою ставкою, яка дорівнює вартості капіталу компанії; GI — інвестиції брутто (Gross Investment) — балансова вартість чистих активів, скорегована на накопичені амортизаційні відрахування.

де DA — активи, що амортизуються (Depreciable Assets); п — середня тривалість активів, що підлягають амортизації.

Показник CFROI демонструє рентабельність чистих активів за його історичною вартістю. Якщо рентабельність перевищує вартість капіталу, то компанія створює вартість, протилежному разі вартість компанії знижується:

CVA = (CFROI - WACC) *GI.

Mетодика CVA виправляє лише один із кількох недоліків EVA , водночас є складнішою в розрахунку. Оскільки ринки капіталу є ринками довгої перспективи, наведені методики не зовсім адекватно відображають перспективи майбутнього зростання компанії. Проте проаналізовані методики можуть бути вельми вдалим інструментом для контролю за досягненням стратегічних цілей компанії з погляду ринку капіталу. Прогнозування майбутніх результатів компанії є важливим чинником успіху в оцінці компанії.