
- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 92. Правопис вигуків
Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться ^ерез дефіс: ай-ай-ай, а-а-а, ну-ну, о-ео-ео, агов-гов- гов, ха-ха-ха, киць-киць, иі-иі-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, ф'ю-у-у.
Але вигуки леле, лелечко, пробі, цитьте, овва, цабе, агов, агуш, кукуріку, кудкудак, тарах і под., які не передають повторюваних звуків, пишуться разом.
У вигуках будь ласка, до побачення, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так і под. усі складові частини пишуться окремо, а у вигуках Їй-Богу, їй-бо, їй-право — через дефіс.
234 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки на правопис службових частин мови та вигука, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Не грайся [91.1] хлібом, то ж бо [88.2\ 89.4] гріх! (М. Рильський.) 2. Що б [88.2] не сталося [91.1], однак перемагає слово чесне. (М. Нагнибіда.) 3. Нічого [89.2] в світі так я не люблю [0/./], як саджати що-небудь [89.3] у землю. (О. Довженко.)
Багато радощів, але ж бо [89.4] й праці (Леся Українка.)
І ось перед! мною [85.1] уже зростають стіни палаців небувалих [90.4]. (М. Бажан.) 6. Немовби [87.1] пісня забриніла здалека [85.2]. (Леся Українка.) 7. Еге-еге [92.01! Таж [89.1] цілий ключ журавлиний. (М. Коцюбинський.) 8. Сон злітає з мене, начебто [87.1] я й не спав [91.1]. (Вал. Шевчук.) 9. З-над
І84.2] річки лине пісня голосна. (М. Рильський.) 10. Дуби на горі 85.3] шуміли тепер не стихаючи [91.1]. (О. Донченко.) 11. Незважаючи на [84.3] малесенький вітерець, парило і робилося душно. (Григорій Тютюнник.) 12. Сонце, ще не сховане [91.4] за хмари, пекло щедро. (В. Собко.) 13. Снігу випало хтозна-скільки [89.3]. (О. Донченко.) 14. Я ненавиджу [91.2] рабства кайдани. (77. Гра- бовський.) 15. У свою душу бояться заглядати хіба що [89.2] злочинці. (Д. Павличко.) 16. Той ніколи [89.2] не доскочить [91.3] слави, хто задля [84.1] неї на землі живе. (В.Химоненко.) 17. Твої слова, не вмиті [91.4] потом непогамовного [90.4] труда, Пролинуть непотрібним [90.4] льотом, не залишаючи [91.1] слі- да. (М. Рильський.) 18. Добре тому багатому: його люди знають; а зо мною [84.1] зустрінуться — мов недобачають [91.3]. (Т. *Шев- ченко.)
III. Синтаксис і пунктуація
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РЕЧЕННЯ ТА РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
§ 93. Речення. Виділення його на письмі
4. Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, шо думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: А навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі #оїй!.. (В. Сосюра.)
Перепишіть, ставлячи в кінці речень крапку, знак питання чи знак оклику.
1.0 рідне слово, хто без тебе я (Д. Павличко.) 2. Як хороше, як весело на білім світі жить ( JI. Глібов.) 3. Мій запас вигуків захвату трудно збільшити Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно (Т. Масенко.) 4. Що узяв я з собою в дорогу Я узяв лише чисте сумління (О. Підсуха.) 5. Як надолужить години прогаяні (О. Підсуха.) 6. Хто сказав, що все уже відкрито (В. Симо- ненко. )7.Чие ще слово десь чорніше, ніж слово прокляте — війна (Г, Донець.)
Перепишіть. Текст розбийте на речення і абзаци, замість рисок поставте потрібні розділові знаки. Перевірте себе за «Intermezzo» M. Коцюбинського, звідки взято цей уривок.
Я утомився / мене втомили люди / мені докучило бути заїздом / де вічно товчуться оті створіння / кричать / метушаться і сміються / повідчиняти вікна / провітрити оселю / викинуть разом із сміттям і тих / що смітять / нехай увійдуть у хату чистота о спокій / хто дасть мені втіху бути самотнім / смерть / сон / як я чекав їх часом / а коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе / люли і там чигали на мене / вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку / намагались налити мої вуха та моє серце тим / чим самі були повні ..
БУДОВА РЕЧЕННЯ