
- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 89. Правопис часток
Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.
1. Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який
Разом вони пишуться лише в складі сполучників та інших часток: авжеж, атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.
Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де\
і. Як же не любити всемогутній труд! (В. Сосюра.) 2. Все так же над озером мріє калина, де юність моя протекла. (В. Сосюра.) 3. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому. (Т. Шевченко.) 4. Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було. (Т. Шевченко.) 5. А серце б'ється, свіжий вітер дише, немовби хоче остудить чоло. (М. Рильський.) 6. Тож як мудрості доходиш,—хочеться і жить, і жить! (П. Тичина.)
2. Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ані-, ні-, ним-, чи-, яК% що-: абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чцмдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку.
Але частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що.
1. Батьківське надбання не абищо! (Леся Українка.) 2. Море дедалі втрачало спокій. (М. Коцюбинський.) 3. На клумбах горіли #аки, а ранні левкої тільки що розпускались. (М. Коцюбинський.) 4. Щохвилі, щомиті, як птиця в блакиті, співай, моє серце, співай! (В. Сосюра.) 5. Ляля анітрішечки не змінилася за цей рік. (І. Вільде.) 6. Сьогодні йому, як ніколи, хотілося чимскоріш виїхати за місто. (77. Дмитерко.)
3. Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як- от, вивчив-таки.
Але частку таки, коли вона стоїть перед словом, яке підсилює, пишемо окремо: таки вивчив, таки домігся свого.
Через дефіс пишеться іншомовна частка ёкс- у значенні «колишній»: екс-чемпіон, екс-президент, екс-директор.
1. Не так-то робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш. (/. Котляревський.) 2. Сонце тільки-но сіло десь 'за лісовими хащами. (М. Коцюбинський.) 3. Вже хтозна-скільки часу минуло з тої пори. (В. Кучер.) 4. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто-небудь почує. (О. Підсуха.) 5. Вона не терпіла будь-якого бруду. (О. Гончар.) 6. Я зрозумів в труді-та- ки, що крила мрії —дві руки. (М. Нагнибіда.) 7. Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля. (Р. Іваничук.)
4. Але частки, названі в пп. 2 і 3, пишуться окремо, якщо між ними й словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: абихто — аби до кого; ніщо — ні про що; щогодини — що дві години; щодень — що не день, що другий день; щодо — що ж до; казна-хто — казна з ким; будь-який — будь на якому; хтозна-хто — хтозна й хто; іди-бо — іди ж бо; якби-то — якби ж то; все- таки — все ж таки.
4 і. Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам і Дітям нашим ні на якій планеті. (О. Довженко.) 2. Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини. (М. Рильський.) 3. Тішся, Дитино,« поки ще маленька, ти ж бо живеш навесні. (Леся Україн- к&) 4. Земле чужая, яка ж бо ти рідн& для мене! (Леся Україн- 5. Що кілька метрів зупинялися передихнути. (О. Гончар.)
Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. (А. Головко.)
Та це ж просто...
Допитливий. Я зовсім заплутався з часткою то... Кмітливий. Воно й не дивно, бо є аж три частини то: вказівна — пишетЬи окремо (що то за краса), підсилювальна — пишеться через дефіс (отака-то пого да) і словотворча — пишеться разом (тобто, немовбито, начебто).
227. Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс.
Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало, спотикається (ідо) разу, казна (що), надумав (таки), електроніка (ж), майнув тільки (що), та (ж) так, (екс) чемпіон, роздивився (гаки), а все (ж) таки, експериментують з чимо (сь), отакий (то), робить-(аби) як, ні (до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби) куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні) скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що) найшвидше, (ген) далеко, тільки (но), ось (так), шурхотить начеб (то), ото (ж), все (таки), отак (от), гойдають (ся), от (же).
Ключ. Підкресліть перші букви. З них прочитаєте вислів 4. Дарвіна.
228*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що) дня, (що) години. (М. Рильський.) 2. Як знав (би) я ціну перепочинку, коли (б) утоми справжньої не знав? (П. Дорошко.) 3. Він (таки) попогрів тут чуба, чистячи колодязь. (О. Гончар.) 4. Добре складалось поки (що): і робота була йому до смаку, і люди милі.. (О. Гончар.) 5. Усяк до чого(небудь) вдався. Той робить те, другий—друге. (77. Глібов.) 6. Часом і досі здається мені, що (й) зараз поклепай хто (небудь) косу під моїм вікном, я зразу помолодшав (би), подобрішав і кинувсь до роботи. (О. Довженко.) 7. (Ні) чого так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв'язаного хліба. (7. Цюпа.) 8. — Не грайся хлібом, то (ж) бо гріх! — іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх, бувало каже мати. (М. Рильський.)
і. Зростай (же), добрий, пречудовий світе! (П. Тичина.)
(Ні) що так не красить людину, як натхнення. (О. Гончар.)
Мистецтво вічне, вічне (бо) життя! (Д. Павличко.) 4. Хоч (би) артисту1 руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. (Леся Українка.) 5. Можна прострелити мозок, що думку народить, думки (ж) не вбить! (В. Симоненко.) 6. Мене пече (що) днини жагуча спрага щастя для людини. (І. Драч.) 7. Маю серце широкеє — ні (з) ким поділити! (Т. Шевченко.) 8. І сонце-* (хтозна) відкіля взялось! — гарячий одсвіт кидає на стіни. (М. Рильський.)
І. Добрі жнива колись(то) будуть. (Т. Шевченко.) 2. Без ворогів можна в світі як (небудь) прожити. (Т. Шевченко.) 3. Не вТИрайте (ж) мої сльози, нехай собі ллються, чуже поле поли- вають (то) дня і (що) ночі. (Т. Шевченко.) 4. Одежа на ньому (аби) яка, сорочка розхристана, чоботи порвані. (Г. Квітка-Ос- н0вяненко.) 5. Нам (ні) чого втрачать, хіба (що) кайдани!
Головко.) 6. Сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж (будь) коли. чекали бою. (О. Гончар.) 7. Хіба (ж) то не для нас— Усе* и*0 ми створили, що оросив наш піт і освятила кров? Ш. Рильський.) 8. Якй$ швидкий! На волю! Ти (но) краще не ду- же(то) на проміння вилазь. (Леся Українка.)