§ 75. Пасивні дієприкметники

Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовле­ну дією іншого предмета: хтось погасив вогнище — погашене вог­нище; хтось полив город — политий город.

Крім того, пасивні дієприкметники можуть називати ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета: хлопець умився — умитий хлопець; дівчина збентежилася — збентежена дівчина.

1. Пасивні дієприкметники недоконаного й доконаного виду творяться від основи інфінітива (неозначена форма дієслова без суфікса -ти: обладна-ти, звільни-ти, нес-ти}

а) якщо основа закінчується на -а, -я, то за допомогою су­фікса -н(ий): написа(ти)—написаний, обговорюва(ти)—обго­ворюваний, спиля(ти) — спиляний;

б) в усіх інших випадках за допомогою суфікса -ен(ий), пе­ред яким, як правило, відбувається чергування приголосних (див. §71): розбуди(ти) — розбуджений, в'їзди(ти) — в'їждженпй, скоси(ти) — скошений, розсуну (ти) —розсунений, принес(ти) — принесений;

в) іноді за допомогою суфікса -т(ий): зби(ти) —збитий, по- тя(ти) —потятий, розвину (ти) —розвинутий (і розвинений).

1. Земле моя рідна! Ти вздовж і впоперек сходжена [сходити\ натрудженими [натрудити] солдатськими ногами. (М. Чабанів- ський.) 2. Торувати новий шлях завжди важче, ніж іти вже в'їждженою [в'їздити] дорогою. (Газета.) 3. Добріє світ, на­роджений [народитися] в любові. (Т. Коломіець.) 4. І от ростуть за нашої доби в добу колишню саджені [садити] дуби. (М. Рильський.) 5. Край моря сонце золотить укриті [укрити] лі­сом гори. (Н. Забіла.)

2. У суфіксах пасивних дієприкметників н ніколи не подвою ється (пор. § 22): сказаний, закінчений, запрограмований, довер­шений.

1. Я слухаю світу напружений пульс. (О. Підсуха.) 2. Я хочу ба­чити світ розплющеними очима. (І. Драч.) 3. Ніколи не можна на­милуватися красою Дніпра, красою оновленої і оновлюваноТ рідної землі. (О. Гончар.) 4. Цілуйте руки тільки ненині за по­лотно її простелене, за буряків рядки провірені, за всі стежки зажкі, незмірені. (О. Ющенко.)

3. У суфіксах пасивних дієприкметників пишеться лише е, є (а не и, ї)- зачинити — зачинений, побілити — побілений, розбуди­ти — розбуджений, занепокоїти — занепокоєний, присвоїти — присвоєний.

1. Дороги нами мічені вершинами і втратами, знамена наші січені чужими автоматами. (Б. Олійник.) 2. Сумно в гаю заспокоє­нім, вічною ніччю придавленім. (Леся Українка.) 3. Мало від­ваги, не досить уміння — треба розчислених сил, щоб подолати земне тяжіння помахом струджених крил. (Л. Первомайський.) 4, Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла. (В. Сосюра.)

4. Пасивні дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої групи (див. § 59). Пасивні дієприкметники в українській мові короткої форми не мають, порівняйте: рос. награждён — укр. нагороджений; рос. окончен — укр. закінчений; рос. за­крыт — укр. закритий.

199*. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть пасивні дієприкметники і поставте їх у потрібному роді, числі й від­мінку.

І. 1. Віз весело Заторохтів залізними шинами по (в'їздити) дорозі. (О. Донченко.) 2. Ніким не (сходити) нас ждуть путі. (О. Ющенко.) 3. На лугах ще трава не (косити), у полях кра­суються жита. (П. Воронько.) 4. Рівно й спокійно дише (натоми- тися) з праці земля. (М. Рильський.) 5. Жагучими пахощами ди­хала земля, (розпалити) сонцем. (3. Тулуб.) 6. Обличчя його було Напруженим і (зосередити). (Григоріи Тютюнник.) 7. В очах (скривдити) поета блиснув промінь надії. (Л. Дмитерко.) 8. І на (оновити) землі врага не буде, супостата. (Т. Шевченко.)

И. 1. Тепла ніч, (наповнити) степовими пахощами, пропливла над Асканією. (О. Гончар.) 2. Могутньо тягло звідусіль прісним запахом весни, свіжих вод, (розбрунькуватися) верб. (О. Гон- ^чар.) 3. Повні, рожеві, як діти, (збудити) зі сну, плили по небі хмаринки. (М. Коцюбинський.) 4. Любо впасти на зелену тінь (на­трудити) і наболілим тілом. (М. Рильський.) 5. Ми розмістилися иа возі, добре (вимостити) травою. (А. Шиян.) 6 Віз м'яко по- ^котився ще не (в'їздити) дорогою. (М. Стельмах.) 7. Вже мину­ли село і поїхали понад течією, (обсадити) густими старими вер­бами. (І. Нечуй-Левицький.) 8. Човен, ще не (спустити), лежить ^на згірку догори дном. (О. Гончар.)

200*. Перекладіть на українську мову.

1. Всё, связанное С железной дорогой, ДО СИХ пор овеяно для меня поэзией путешествий. (К Паустовський.) 2. Между тем перед глазами ехавших расстилалась уже широкая, бесконечная равни­на, перехваченная цепью холмов. (А. Чехов.) 3. Истерзанные де. ревья с переломанными, расшлёпанными, срезанными стволами и обгоревшими кронами редкими группами торчали по склону. (77. Павленко.) 4. Раскрыт балкон, сожжён цветник морозом, опу­стошён поблекший сад дождями. (7. Бунін.)