
- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
Числівник один становить особливий тип відмінювання. Він змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник щ (див. § 65).
Усі інші кількісні числівники змінюються лише за відмінками (числівники два, обидва в називному відмінку мають ще форми жіночого роду: дві, обидві). Вони мають такі відмінкові закінчення й кінцівки:
|
|
|
|
1—- |
Від |
II тип |
III тип |
IV тип |
V тип |
мінки |
відмінювання |
відмінювання |
відмінювання |
відмінювання |
Н. |
-а/ -і, -и, -еро |
|
|
-сті, -ста, -сот |
Р. |
-ох |
•и |
-а |
•сот |
д. |
-ом |
-и |
-а |
-стам |
Зи. |
Як у називному |
Як у називному |
Як у називному |
Як у називному |
|
або родовому |
відмінку |
відмінку |
відмінку |
Ор. |
відмінку |
|
|
|
-ома (-ма) |
-ма |
-а |
-стами |
|
М. |
-ох |
•и |
-а |
-стах |
За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п'ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.
Н. два три обидва п'ятеро
Р. двох трьох обох п'ятьох
Д. двом трьом обом п'ятьом
Зн. Як у називному або родовому відмінку
Ор. двома трьома обома п'ятьома
М. (на) двох трьох обох п'ятьох
Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення -ма: чотирма, багатьма (і багатьома).
За III типом відмінюються числівники від п'яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (п'ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.
н. |
шість сім |
вісім |
п'ятдесят |
Р. |
шести семи |
восьми |
п'ятдесяти |
д. |
шести семи |
восьми |
п'ятдесяти |
Зн. |
Як у називному відмінку |
вісьма |
|
Ор. |
шістьма сьома |
п'ятдесятьма |
|
м. |
(на) шести семи |
восьми |
п'ятдесяти |
Числівники цього типу можуть також відмінюватися, як І збірн' числівники (тип II).
3. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев'яносто, сго. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідко, мають однакове закінчення -а: до сорока днів, сорока робітникам, з дев'яноста учнями, на ста сторінках. У 4. За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев'ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша, як числівник II або III типу, а друга— як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.
Н. двісті п'ятсот
р. двохсот п'ятисот
Д. двомстам п'ятистам
Зн. Як у називному відмінку Ор. двомастами п'ятьмастами
М. (на) двохстах п'ятистах
Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи.
У складених кількісних числівниках (скільки?) відмінюються всі складові частини, у порядкових (котрий?) — тільки останнє слово (див. § 59).
Кількісний числівник Порядковий числівник
Н. тисяча сім тисяча сьомий
Р. тисячі семи тисяча сьомого
Д. тисячі семи тисяча сьомому
Зн. тисячу сім Як у Н. або Р.
Ор. тисячею сьома , тисяча сьомим
М .(на) тисячі семи тисяча сьомому
У дробових числівниках перша частина відмінюється, як кількісний числівник, друга — як порядковий.
Н. одна сьома вісім десятих
Р. однієї сьомої восьми десятих
Д. одній сьомій восьми десятим
Зн. одну сьому Як у називному відмінку
Ор. однією сьомою вісьма десятими
М, (на) одній сьомій восьми десятих
171. Самостійно провідміняйте числівники 340. 770, 1800 і 4/10 і потім свої записи звірте з наведеним нижче відмінюванням цих числівників. Особливу увагу зверніть на орудний відмінок.
Н. триста сорок сімсот сімдесят
Р- трьохсот сорока семисот сімдесяти
Зн.
триста сорок сімсот сімдесят
Ор. трьомастами сорока сьомастами сімдесятьма М. (на) трьохстах сорока семистах сімдесяти
Н. тисяча вісімсот Р. тисячі восьмисот
Д. тисячі восьмистам 3. тисячу вісімсот О. тисячею вісьмастами
чотирма десятими
М. (на) тисячі восьмистах чотирьох десятих
172?. Перепишіть. Числа й скорочення запишіть повними словами, поста- вивши числівники в потрібному відмінку.
Земля разом з 8.іншими планетами рухається навколо Сонця. Відстань її до Сонця змінюється від 147,1 млн. кілометрів на початку січня до 152,1 млн. кілометрів на початку липня. Період обертання Землі навколо нашого світила дорівнює 365,242 доби, а навколо своєї осі — 23 годинам 56 хвилинам 5 секундам. Довжина земного екватора вимірюється* 40 075 704 метрами. Уся поверхня Землі становить 510 млн. квадратних кілометрів, причому на 361,1 млн. квадратних кілометрів її, тобто на 71 проценті, розіллявся Світовий океан.
чотири десяті
чотирьох десятих
чотирьом десятим чотири десяті
1. Сечь состояла из шестидесяти слишком куреней. (М. Гоголь.) 2. В саженях пятидесяти от нас, там; где ухабы, ямы и кучи сливались в сплошную с ночной мглой, мигал тусклый огонёк. (А. Чехов.) 3. Гроза продолжалась около двух часов. 4. Живёт Балда в поповом доме, спит себе на соломе, ест за четверых, работает за семерых. (О. Пушкін.)