§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників

Присвійні прикметники (ч и й?) творяться по-різному від іменників І і II відмін.

1. Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи г, к, х чергуються із ж, ч, ш: Галя —- Галин, Ольга — Оль- жин, дочка — доччин, свекруха — свекрушин.

Суфікс -ін виступає лише після й (на письмі -їй): Марія Марин, Надія — Надіїн, Дар'я — Дарін.

В усьому іншому присвійні прикметники повністю зберіга­ють написання іменників, від яких вони утворені (див. § 13, п. 1; § 16, п. 2): Параска — Парасчин (хоч вимовляємо [парашчин]), невістка — невістчин (хоч вимовляємо [нев'ішчин]), Вутань- ка — Вутаньчин (перед шиплячим м'який знак зберігається), Маланка — Маланчин.

1. Джерин [Джеря] садок заквітчався білим цвітом. (І. Не- чуй-Левицький.) 2. Парасчине [Параска] щебетання гострим серпом драло його по горлі. (Панас Мирний.) 3. Невеселі думки турбували Прісьчину [Пріська] голову. (Панас Мирний.) 4. Курна дорога з-під Маланчиних [Мсиїанка] ніг біжить у поле. (М. Коцюбинський.) 5. Вдома всі хвалили матусин [матуся] яблучний пиріг. (І. Муратов.)

|68. В'Л поданих іменників утворіть присвійні прикметники, поставте їх у на- вному відмінку жіночого роду (ч и я?) і запишіть у три колонки: і) з суфіксом 2) з суфіксом -ое-; 3) з суфіксом -ев- (-ев-). Прикметники з суфіксом '£(4*-) ^не виписуйте.

Джеря, Назар, панич, Едмунд, учень, Ольга, Боруля, Сень, (Чецько, Терентій, Раїса, Ася, Галя, Ігор, Олекса, Леся, Кирило, гхорож, Лазар, Марія, Оксана, Андрійко, Олексій, Варка, Жук І_прізвище], Віталій, Аріадна, Андрусь, електрик.

Ключ. З перших букв прочитаете прислів'я.

169. *• Перепишіть, перетворюючи іменники, що в дужках, на присвійні при­кметники в потрібній формі.

І. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в (Таня) душу першу любов до рідного краю. (0. Гончар.) 2. (Галя) переляк минув, та серденько билося. (Марко Вовчок.) 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилося бажання верховодити. (Панас Мирний.) 4. Повз (Матюха) двір як прохо­див— глянув з цікавістю. (А. Головко.) 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя. (Є. Гуцало.) 6. (Черниш) сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала. 7. Бачу (Сергій) замислений про­філь. 8. В (Сергій) настрої з'явилась великодушність. (З тв. 0. Гончара.)

169. (контрольна.) Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надруко-. ваним. Якщо трапляться помилки на правопис прикметників і слів, що відмінюють­ся, як прикметники повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф

і пункт)>

і. Падають іепло і глухо яблука в нашім [57.3] саду. (В. Со- сюра.) 2. Я хочу миру і життя у згоді на нашій найвеличнішій [57,«3] з планет. (О. Підсуха.) 3. Над всіх старших [57.3] най­старша правда. (Леся Українка.) 4. Які [57.4] слова не були б хо­роші [57.4] _у а без діла вони полова. (І. Цюпа.) 5. Добре нам ма­ти на світі хорошого [58.3] друга, друзів — ще краще [60.2]. (М. Рильський.) 6. Поперед інших [57.3] стяг новий [57.3] неси, карай насильство своїм словом віщим [57.3]. (М. Рильський.)

У кожнім кетязі пахучім [57.3 , у кожнім квіті, що зійшов, ^"Румує струменем кипучим [57.3] моє життя, мій спів і кров. (М, Рильський.) 8. Старої арії тремтячі [59.а; 57.4] переливи ^л^тять в вікно. (М. Рильський.) 9. Андрієві [61.2; 57.4] думки Пливли далі. (М. Коцюбинський.) 10. А сонце підпливає все ви- ^та вище [60.2], пече все дужче та дужче [60.2]. (Панас Мирний.)

Каламутиться небо, дужчає [60.4] вітер, зривається завірюха. Гончар.) 12. Зимою тітчину [61.1] хату замітає снігом по ^,їсНа, (Є. Гуцало.) 13. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінь- Ийе [61.1], змучене й зраділе обличчя. (А. Головко.) 14. Тихо- ихо Дунай воду несе, ще тихіше [60.1] рік за роком лине. ігА^Ранко.) 15. Рідний край! На світі немає нічого дорожчого ^10в-¹1 за нього. (І. Цюпа.)

ЧИСЛІВНИК