§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників

Вищий ступінь порівняння прикметників твориться за допомо- суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінчен­ий ³?^лений — зеленіший, щирий —- щиріший; молодий — молод• ^а* дешевий — дешевший.

1. У суфіксі -іш- завжди пишеться і: стрункий — стрункіщ_и* сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий —- гарячіший. ^и

1. Хіба є хто на світі крилатіший за людину? (О. Гончар _] 2. Твій ранок, земле, все ясніший, все гарячіший розмах твій (М. Рильський.) 3. Дорога до серця людського — найламкіщ_а' доріг. (В. Коломієць.) 4. Що стрункіше від тополі? (77. Тичина.)

2. При додаванні суфікса -ш- можуть виникати близькі за^звГ чанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукоспо­луки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ.

Буква щ пишеться лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий.

У семи прикметниках пишуться букви жч: ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.

1. Життя — найкращий ідеолог, життя — найвища школа шкіл. (П. Тичина.) 2. Хоч життя людське дається раз навіки, та воно не найдорожче в боротьбі. (В. Забаштанський.) 3. Од смерті дужча, правда і краса змагає нелад, болю тимчасовість. (В Коло­мієць.) 4. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська ко­рона. (Леся Українка.) 5. На світі вже давно ведеться, що ниж­чий перед вищим гнеться. (Л. Глібов.)

3. Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— (корочший), але пишемо, коротший; солодкий— [солоджший], але пишемо солодший.

І. Що віддаєш —то багатший стаєш. (Л. Первомайський.) 2. Уже не та блакить над нами, уже коротші стали дні. (В. Сосю- ра.) 3. Довелось везти молодшого сина в Крим. (М. Коцюбин­ський.)

4. Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (при­кметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні пра­вописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.

1. На заході над лісами холоне і важчає мідь хмарин- (М. Стельмах.) 2. Вітер з години на годину дужчав. (Панас Мир­ний.) 3. Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом по­вищали. (Гриеір Тютюнник.) 4. Сірі просвіти між громаддям хмар наче повужчали. (Вал. Шевчук.) 5. Мчить поїзд — швидші швидше. (О. Довженко.)

5. Якщо вищий ступінь прикметника творимо за допомогою слова більш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскрй'

—більш яскравий (а не «більш яскравіший»), рішучий — (Ціьиі рішучий (а не «більш рішучіший»).

Розмови ставали більш різнобарвні й розростались. (М. Ко- _аЮбинський.) 2. Внаслідок природного добору організми ставали більш пристосованими до навколишніх умов. 3. Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо.

6. Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов'язково за допомогою слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не «сильніший мене»); ро- зичніший від інших; кращий, ніж усі.

1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (М. Рильський.) 2. Сили Миру незмірно більші від сил війни. (О. Корнійчук.) % Краща за всіх на землі є лиш Батьківщина моя! (А. Малишко.)

168*. Перепишіть, вставляючи пропущені букви так, щоб прикметники й при­слівнику мали форму вищого або найвищого ступенів.

Ь 1. На світі той наймудр..ший, хто найду..е любить життя. (В. Симоненко.) 2 Які алмази, перли чи смарагди дорогі нам від вірності і правди! (І. Кочерга.) 3. Найви..а краса — це краса вір­ності (О. Гончар.) 4. Найбільше і найдоро..е добро в кожного на­роду—це його мова. (Панас Мирний.) 5. Ростіть не гір..ими, а кра..ими за нас! (О. Гончар.) 6. Все найдоро..е і найва..е попере­ду» (О, Довженко.) 7. Що ни..е нахиляє спину твій рід під каменем І'яжких турбот, то ви..е право падає на сина: .відстояти перед людьми народ. (Б. Олійник.) 8. Бережімо честь народу — най- кошТовії..у перлину. (П. Тичина.)

2. 1. Найогидн..і очі порожні, найгрізн..е мовчить гроза, найнікчемн..і дурні вельможні, найпідл..а брехлива сльоза. Найпрекрасн..а мати щаслива, найсолод..і кохані вуста, най- чист..а душа незрадлива, найскладн..а людина проста. (В. Симо­ненко.) 2. Знай, що в світі найтя..е — це серце носити студене! (М. Рильський.) 3. Заздрість сліпа. І що гостр..а вона, то ще більш сліп..а. (В. Козаченко.) 4. Найдоро..е —- люди вколо тебе. (/- Жиленко.) 5. Темнота ву..ала, ніби самі гори змикалися над головою. (О. Гончар.) 6. Роеа синіє, а не блище, темніє в шапли­ках вода, і в травах шурхає все бли..е глухої осені хода. (Ці Первомайський.)

,167*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис вищого ступеня порівняння прикметників у російській і українській мовах.

1. Чем более понятно произведение искусства, тем оно выше. М*. Толстой.) 2. Искусство тем более общедоступно, чем оно про- Чс, кратче и потому яснее передаёт чувство. (Л. Толстой.) 3. Мит- Роша был моложе сестры на два года. (М. Пришвін.) 4. В детстве зрячее солнце, гуще трава, обильнее дожди, темнее небо и смер- ^ьно интересен каждый человек. (К. Паустовський.)