
- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 55. Творення і правопис імен по батькові
1. Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович1: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Георгій — Георгійович, Ігор — Ігорович.
Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лука — Лукич (і Лукович), Сава — Савич (і Саво- ви \ ^У?ьма Кузьмич (і Кузьмович), Хома — Хомич (і Хомо-
Яків — Якович, Ілля — Ілліч. віл виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові ій — Григорович, а до основи імені Микола додається '-^^^и^лайович (і рідко — Миколович).
й^інГоРаВ0Пис Ч0Л0ВІЧИХ імен по батькові не слід сплутувати з правописом ^НиківИ($3^кінче»ь іменників ($ 50, п. 1) та з правописом присвійних при-
Ваш батько інженер-геолог? Всеволод Юрійович? (О. г0н чар.) 2. Роман Мефодійович неквапом, скупо розповідав про себ* про своє життя. (Є. Гуцало.) 3. Сава Андрійович раптом замов* і задумався. (О. Довженко.)
Жіночі імена по батькові творяться додаванням до осн^ власних імен суфікса -івн(а): Михайло — Михайлівна, Юрій^ Юріївна (Юрій+івна), Георгій — Георгіївна, Ілля — /ЛЛів на, Кузьма — Кузьмівна.
З відхиленням від цього правила творяться лиш« такі імена по батькові: Яків — Яківна, Григорій — Григорівна, Микола^ Миколаївна (і рідко — Миколівна).
Відмінюються жіночі імена по батькові як іменники І відміНи твердої групи (як, скажімо, ім'я Ганна):
Н. Ганна Іванівна Ор. Ганною Іванівною Р. Ганни Іванівни М. (при) Ганні Іванівні Д. Ганні Іванівні Кл. Ганно Іванівно
Зн. Ганну Іванівну
І. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки наполегливості ЛукіІ Назарівни. (О. Гончар.) 2. Учитель щиро потиснув Євгенії Григорівні руку. (О. Донченко.) 3. На щоках у Наталі Миколаївни виступили ледь помітні блідо-рожеві троянди. (Григір Тютюнник.)
Від поданих імен утворіть чоловічі імена по батькові і запишіть у дві колонки: 1) на -йович\ 2) на -ович після інших приголосних (не й).
Богдан, Сергій, Аркадій, Микола, Анатоль, Григорій, Ігор, Роман, Інокентій, Єлисей, Валерій, Олекса, Василь.
Ключ. З перших букв прочитаете прізвища героїв роману О. Гончара «Прапороносці».
Від поданих імен утворіть жіночі імена по батькові і запишіть у дві колонки: 1) на -Гека; 2) на -ієна.
Сергій, Григорій, Овсій, Анатоль, Леонтій, Олексій, Микола, Нестор, Інокентій, Наум, Ярмолай, Арсен.
Ключ. З перших букв прочитаете жіночі імена.
ПРИКМЕТНИК
§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків Є лише невелика різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м'якої груп.
До твердої групи належать прикметники з основою на буДь' який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, брй' тів, сестрин.
До м'якої групи належать прикметники з основою на м'який ыЛ: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй.
Нижче в таблиці наведено буквені (не звукові) закінчення прикметників за родами, числами і групами.
У середньому роді прикметники мають такі самі закінчення, ЯІС і в чоловічому, за винятком лише називного — знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -є, -є (зелене, сине).
Чоловічий
рід
Жіночий
рід
Множина
.
ВІДМІНКИ
Тверда
М*яка
Тверда
М'яка
Тверда
М'яка
група
група
група
група
група
група
(зелений)
(синій)
(
зелена)
(синя)
(зелені)
(
сині)
Н.
-ій,
-ій
-а
-я
і
-ого
-ої
-их
1
д.
-ому
-ій
•им
1
1
-ім
Зн.
Як
у називному або
Як
у називному
••родовому
відмінку
-У
1
1
"Ю
або
родовому
Ор.
-ім
1
1
відмінку
-им
-ою
-ими
'іми
М.
'ому
1
1
-ім
'Ій
-их
'ІХ
159.
Провідміняйте в чоловічому й жіночому
родах та в множині спочатку прикметники
гарячий
і
давній,
а потім
дружний
(згуртований) і
дружній
(доброзичливий), додаючи закінчення
з таблиці.