- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 34. Правопис о та а
У літературній мові, а також у більшості діалектів звуки [о] і [а] вимовляються однаково чітко як під наголосом, так і без нього. І все-таки в окремих словах можливе сплутування їх. У таких випадках слід керуватися відповідними правилами.
У кількох дієслівних коренях голосний [о] перед наступним складом із суфіксом -а- або -yea- чергується з [а], а саме:
гонити — ганяти ломити — ламати
клонитися — кланятися могти — допомагати
котити — обкачати скочити — скакати
кроїти — краяти схопити — хапати
Чергується [о] з [а] також у словах проводити—провадити, пРоводжати — випроваджувати.
1. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. (Т. Шевченко.) 2. Магнієво зблиснуло небо, розла. муючись у бомбових ударах грому. (О. Гончар.) 3. Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! (Л. Костенко.) 4. Сонце проганяє каламуть. (М. Рильський.) 5. Я з калини цвіту наламаю. (Леся Українка.)
2. У кількох словах трапляються сплутування звуків [о] і [а]. Тут треба пам'ятати:
а) пишемо (й вимовляємо) а після г, к, х перед складом з а у словах гаразд, гарячий, гарячка, кажан, калач, качан, хазяїн, халява, а також перед г у слові багато й похідних багач, багатир;
б) у словах богатир (силач, велетень), борсук, комиш, комірка, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов'яни, солдат, козак пишемо (й вимов- ляємо) о.
109*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис о та а в російській і українській мовах.
Никогда не видела скупая на цвета Северная природа такого богатого сочетания красок. (М. Шолохов.) 2. Тёмно-зеленая крапива с тонкой цветущей макушкой стройно тянется вверх. (77. Толстой.) 3. Порывы ветра были так сильны, что ломали сучья, пригибали к земле молодняк. (В. Арсеньев.) 4. Сухой горячий ветер нёс раскалённый воздух. (М. Шолохов.)
§ 35. Правопис ота у
В літературній мові звуки [о] та [у] вимовляються чітко. Тільки перед складом з наголошеним [у] або [і] звук [о] наближається до [у): зозуля [зоузул'а], кожух, тобі, поріг.
1. Сумнівний звук у такому разі перевіряємо наголосом: голубка, бо голуб; розумний, бо розум; ходімо, бо ходить.
Але не в усіх словах написання о можна перевірити наголосом: лопух, поріг, собі. Тоді для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було наголошеного [у] чи (і]: кожух, бо кожушина; зозуля, бо зозу- лАстий; поріг, бо порога; собі. бо собою.
1. Хай дітям нашим на потребу ростуть [росте, зрослий] могутні [можу, могти] кораблі. (М. Рильський.) 2. Зозулі [зозулястий] кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба. (О. Гончар.) 3. У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух [лопухи]. (Ю. Збанацький.) 4. Улітку наша річка оміліла пливе собі [собдю] ліниво. (М. Рильський).
2. Завжди вимовляється й пишеться у в дієслівному суфіксі •уваги і прикметниковому суфіксі -уват(ий): зимувати, торгувати, майструвати, білуватий, червонуватий, теплуватий, піскуватий.
1. Цмокала і цмокала важка земля, мовби цілувала невтомні солдатські ноги. (О. Гончар.) 2. Командувач видає наказ до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал. (Ю. Яновський.) 3. Дуб сучкуватий, розчахнутий бурею злою, стояв і мовчав. (Л. Забашта.) 4. З сірого неба світило холоднувате сонце. (Н. Рибак.)
3. Слід пам'ятати, що в словах яблуня, яблуко, парубок, бу- мармур, ворушити, пурхати вимовляємо^й пишемо //.
1. Серед двору гілляста яблуня стояла. (Марко Вовчок.) 2. Тут бронза нетлінно ясниться і мармур гордливо застиг. (М. Бажан.) 3. Люди збудилися зо сну, ожили, заворушились. (М. Коцюбинський.)
110*. Перепишіть, вставляючи пропущені о та у.
1. Червонобоким ябл.жом округлим скотився день. (М. Рильський.) 2. Під склепінням черемхи й дикої ябл..ні глибоко дихало лісове джерело. (М. Стельмах.) 3. Там соловей співав, і пташки п..рхали, з..зуленька кувала. (77. Глібов.) 4. Старі дуби стоять, простягаючи вгору свої м..гутні рамена. (І. Франко.) 5. Йшлося вже до осені,— темні хмари, аж чорн..ваті, сн..вали по небу. (Панас Мирний.) 6. Улас збирається зим..вати в степу. (Панас Мирний.) 7. В човні було тісн..вато, але хлопці розмістились непогано. (М. Трублаїні.) 8. Голос його, груб..ватий, густий, не пас..вав до його зовнішності. (О. Копиленко.)
111*. Перекладіть на українську мову. Зверніть увагу на правопис виділених слів у російській і українській мовах.
1. В сенях пахло свежими яблоками. (Л. Толстой.) 2. Казалось, тихо звучали и чаровали слух не птицы, не насекомые, а звезды, глядевшие на нас с неба. (А. Чехов.) 3. Птица, выпорхнув у вас из-под ног, тотчас же исчезает в беловатой мгле неподвижного тумана. (I. Тургенев.)