
- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
Букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами.
І. Префікси від-, під-, а також прі- (який уживається лише в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва) пишемо завжди з буквою і. Звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о], порівняйте: відразу — одразу, відхилити — одхилити; прізвище — прозивати, прірва — прорвати.
1, Кожній людині відкрито [одкрито] в нас путь, якщо вона хоче трудящою буть. (П. Тичина.) 2. Віддавна [оддавна] сміливості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (М. Рильський.) 3. Я й говорю — до людей підхід [рос. подход] треба мати. (Григорій Тютюнник.) 4. Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами [прозивати] стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів. (О. Олесь.)
2. Префікси ви-, при- завжди пишемо з и: вийти, вибір, привабливий, прикрасити.
1. Країна вийшла на незмірні свої шляхи. (В. Собко.) 2. Вже прилетіли журавлі, весна в серцях розквітла. (В. Сосюра.) 3. Весна прийшла так якось несподівано. (Л. Костенко.)
3. Префікси з кінцевим приголосним часто перед двома або більше кореневими приголосними дістають у кінці голосний і: вбрати, розібрати, відімкнути, надійти, обігнати, підіпхнути.
1. Старий шахтар відімкнув [відмикати] двері і навшпиньках увійшов [йиіов] у кімнату. (О. Донченко.) 2. Звичайно, чув я, що врожай зібрали [брати] багатий. (М. Рильський.) За дерев, цем деревце підвелося, сонцем південним ласкаво зігріте [гр(\ ти]. (П. Дорошко.) 4. В неділеньку рано розігралося [гратися] море. (Народна творчість.)
95*. Перепишіть, вставляючи пропущені в префіксах букви и> і.
1. Ти, Вітчизно, ідеш по планеті, п..д..ймаючи серце моє! (А. Малишко.) 2. Один лиш встигнув пр..звище своє лишить на парті перед боєм. (Б. Олійник.) 3. Каменярам п..дкорюється камінь, а хліборобам — просторінь землі. (М. Сингаївський.) 4. І діти од..йти од матері не хочуть. (П. Тичина.) 5. Виноград на з..гнутих гілках гостинно простягає свої солодкі грона. (М. Рильський.) 6. П..дхоплена хвилями шлюпка в..летіла в море. (М. Трублаїні.) 7. У серці моїм, як і в морі, є бурі й пр..бої страшні. (Леся Українка.) 8. Коли любиш — не гордися, до сер- денька мого пр..горнися. (77. Забашта.)
96*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис і та и в префіксах російської і української мов.
1. Вода была до того густой, синей, что даже отсвечивала красным. (В. Катаев.) 2. На пристани никого не было, кроме сторожа с фонарём. (К. Паустовський.) 3. В семействе был обычай давать шутливые прозвища. (В. Короленко.)
§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
У більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами.
Так, у суфіксах -ість, -іть, -із пишемо /, бо тут [і] чергується з [о], [е]: легкість — легкості, співучість —співучості, гуркіт — гуркоту, батьківський — батькова, царівна — царева.
У суфіксах -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), а також -ив(о), -ин(а), -ин(я), -ин(ий), -ит(ий), -ист(ий) і под. пишемо и: льотчик, льотчиця, москвич, ручище, вершина, княгиня, родовитий, плечистий.
Але в кількох суфіксах написання і, и загальними правилами не перевіряється. їхній правопис треба запам'ятати.
1. У суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) завжди пишеться і: теплінь, широчінь, височінь, далечінь; тихі- ший, стрункіший, гарячіший; новісінький, малюсінький.
1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (М. Рильський.) 2. У височінь людина йде невтомна. (М. Рильський.) 3. Тремтить
ильному вогні щаслива далечінь. (М. Рильський.) 4. Ой річень- ^ ° манюсінька всі греблі розмива. (77. Тичина.) 5. Кругом дів- ка й чужі-чужісінькі та неприємні для неї, немилі люди. (І. Не- Іій'Левицький.)
—2. Треба розрізняти суфікси -інн(я) та -инн(я).
Суфікс -інн(я) пишеться в іменниках, утворених від дієслів: ходити — ходіння, сушити — сушіння, смажити — смажіння, пришити — кришіння.
Суфікс -инн(я) вживається тільки в іменниках із збірним значенням: буряк — бурячиння, мак — маковиння, лопух — лопушиння, шум — шумовиння. Але якщо збірна назва утворена від іменника на -іяь, то пишемо -інн(я): волосінь — волосіння, камінь — каміння, корінь — коріння.
1. Любов до народу — це служіння [служити] народові, а не ідея служіння. (О. Довженко.) 2. Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час — циганське ворожіння [ворожити]. (С. Журахович.) 3. Між гарбузинням [гарбуз], між картоплинням [картопля] буйно гориш ти в моїй стороні. Соняшник, соняшник! Теплим промінням [промінь] серце зігрій, дай наснаги мені. (П. Дорошко.) 4. Бурячиння [буряк] було високе і лапате. (Остап Вишня.)
97. Випишіть у ліву колонку слова із вставленою буквою и% у праву — із вставленою буквою і.
Зтор..стий, освітленість, тонюс..нький, глибочлнь, вітч..зна, уроч..стий, складальн..ця, рог..вка, вдалеч..нь, москв..ч, скрег..т, язич..ще, ластовиння, волоч..ння, дзеньк..т, дружинник, соняшничиння, збор..ще, В'ЇДЛИВІСТЬ, ОСТОВП..ННЯ, ПИЩ..К, тих..ший, ОШИЙН..К.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаете народне прислів'я.
98*. Перепишіть, вставляючи пропущені в суфіксах букви и, і.
1. У небі арками легкими цвіте мережево мостів. (В. Сосюра.) 2. Який простір навкруги! Яка широч..нь та височ..нь! (І. Нечуй- Левицький.) 3. Від Десни віяло свіж..стю лугового сіна, білим шумов..нням верболозових соків. (І. Цюпа.) 4. Зверху снується солодка тепл..нь липового цвіту. (М. Стельмах.) 5. Читаю й бачу неначе: гора, трав..чка, кущ..ки. (А. Тесленко.) 6. Хмари рожевіють на небі, а далеч..нь тріпає чорними крилами, наче кажан. (М. Коцюбинський.) 7. Буря пройшла, вирвала кілька дубів 3 кор..нням. (Панас Мирний.) 8. Вереск, рег..т, галас і гурк..т 1,0 вінця виповнили кімнату. (70. Яновський.)
99*. Перепишіть, вставляючи пропущені в основах слів букви и, і.
1. Крізь кам..нь, крем..нь — р..к у р..к прорубує тропи робітник. (М. Рильський.) 2. Мов водопаду рев, мов б..тви гук кр..вавий, так наші молоти гр..м..ли раз у раз. (7. Франко.) 3. Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці б..жать у мрійну далеч..нь. (М. Сосюра.) 4. Степова далеч..нь знемагала в надвечірньому сонці, опов..вшись бляклою жовтизною спеки. (О. Гончар.) 5. Сонце х..лилось уже на зах..д і кр..вавим блиском обливало сніжні полонини. (7. Франко.) 6. Сонце гр..є, в..тер в. є з поля на долину. (Т. Шевченко.) 7. Чолов..к стомлено в..тер рукавом сорочки запорошене обличчя. (Петро Панч.) 8. Страва була звичайна: ж..тня зат..рка та картопляні товкмачі з маком. (Леся Українка.)
100*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис і та и в су- фіксах у російській і українській мовах.
1. Сырую свежесть позднего вечера сменила полуночная сухая теплынь. (I. Тургенев.) 2. Я лежал под кустиком в стороне и поглядывал на мальчиков. (I. Тургенев.) 3. Белые, оборванные тучи перетягивались через вершину горы. (О. Пушкін.) 4. Есть только две формы жизни: гниение и горение. (Максим Горький.)