- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
Коли йдеться про подвоєння букв в іншомовних словах, то тут треба розрізняти власні і загальні назви.
У власних іншомовних назвах і похідних словах подвоєння букв зберігається: Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Абіссінія, Ассірія, Брюссель, Бонн, Ніцца, Яффа, Дарданелли, Міссісіпі, Апенніни, Діккенс, Шиллер, Лонгфелло, Торрічеллі, Кассандра, Одіссей.
Але нема подвоєння: Гавана, Вашингтон, Касабланка, Бразилія, Мадагаскар та ін.
Таким чином, написання подвоєних букв у власних іншомовних назвах треба кожного разу перевіряти за «Орфографічним словником» та різними довідниками. До речі, подвоєні букви в цих словах в українській мові вживаються так само, як і в російській: Эддингтон — Еддінгтон, Тольятти — Тольятті, Филиппины — Філіппіни, Эдисон — Едісон, Гаити — Гаїті.
У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, маса, група, сума, шосе, колона, алегорія, хобі, бароко, гуни, фін, інтермецо, беладона.
Винятки: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, мірра, контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм, імміграція (але еміграція, емігрант).
1. Київ спалахнув святковими ілюмінаціями. (7. Цюпа.) 2. Дітвора в алеях обручі ганяє. (В. Сосюра.) 3. Я слухаю, як свищуть, ніби реї, антени на дахах у ніч бліду. (Д. Павличко.) 4. Над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки. (І. Нечуй- Левицький.) 5. Город — це розкішна проза, написана в стилі бароко. (Є. Гуцало.) 6. І на людину, що не вмітиме пісні, дивитимуться як на справжнього контрреволюціонера [виняток]. (О. Довженко.)
3. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови букви звичайно не подвоюються: Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Інеса.
Але в деяких недавно запозичених іменах подвоєння букв зберігається: Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна.
75. Подані російською мовою слова іншомовного походження запишіть по- іспанському в дві колонки: 1) з подвоєнням букв; 2) без подвоєння букв. Російську букву е передайте через е% букву и через і.
Вилла, иммиграция, Даллас, иммунитет, ватт, Питтсбург, импрессионизм, Ренн, дроссель, миссия, Одиссей, оппортунизм, лемма, манна, Эссен, оппонент, касса, нетто, иррациональный, антенна, ванна, миссис, сюрреализм, аннотация, трасса, Оттава, Ноттингем, эффект, регресс, Цвиккау, Яссы, ипподром.
Ключ. 3 перших букв прочитаєте закінчення вислову Максима Горького с Усе прекрасне в людині —...»
76*, Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви.
1. Ма(н)а з неба не падає і не впаде. (М. Вінграновський.) 2. Вся величезна те(р)иторія станції була в цей день переповнена військами. (О. Гончар.) 3. Цінує розум вигуки прогре(с)у, душа скарби правічні стереже. (77. Костенко.) 4. Мадо(н)а — це жінка з маленьким дитям на руках. (Л. Забашта.) 5. Хіба мета(л) проймеш словом? (Панас Мирний.) 6. Моє небо підперте колонами димарів, а земля оперезана поясом лану. (В. Лучук.) 7. З обличчя Таллінн сон свій витер. До праці та(л)іннці ідуть. (В. Лучук.)
77*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте вживання подвоєних букв в іншомовних словах у російській і українській мовах.
1. Я слышал эти рассказы под Аккерманом, в Бессарабии.
(Максим Горький.) 2. Шоссе было сухо, прекрасное апрельское солнце сильно грело. (А. Чехов.) 3. Деревья сливались в одну сплошную массу. (В. Короленко,) 4. Перед террасой красовалась продолговатая клумба. (I. Тургенев.) 5. Производить эффект — их наслаждение. (М. Лермонтов.)
78 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки на подвоєння букв, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Це були не палаци з колонами [23.2], а квартали нудних величезних казармених [22.1] будинків. (О. Іваненко.) 2. Коли ми славимо возз'єднану [19.3; 21.1] Вітчизну, то славимо і тих, хто їй Життя [20.1] віддав [21.1]. (Р. Братунь.) 3. Лиш сняться грози лихоліть [20.2]. (В. Сосюра.) 4. Пролетіла скажено [22.2] кіннота 12/./], тільки сухо копита дзвенять. (В. Сосюра.) 5. Життя (20./] — шалений [22.2] герць добра і зла. (В. Коломієць.)
Я ще донині юністю [22.3; 20.2] живу, в літах шукаю мрію безіменну [22.1]. (Т. Масенко.) 7. Шануйте здобуте трудом поколінь [20.2], помножте його у пошані, в тім — корінь життя [20.1], крила стремлінь [20.2], діти мої кохані [22.2]! (М. Нагнибіда.)
Пісенний [21.1; 22.1] скарб нашого народу майже незліченний 122.2]: повністю [20.2] його важко зібрати навіть у найбільшому
і найповнішому виданні [20.1]\ (Т. Масенко.) 9. Безсмертен, хто прийшов у світ як первоук і міццю [20.1] генія піднісся [21.1] на вершини. (М. Рильський.) 10. Свистять, шумлять, гудуть машини уздовж бетонного [22.1] шосе [23.2\. (77. Дмитерко.) 11. Я був захоплений [22.2] величчю [20.1] просторів нашої країни. (О. Довженко.)
ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ