- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів 6
- •Глава 2. Особливості реалізації
- •Глава 1
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •1.2. Особливості правового статусу лікаря
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 2
- •2.1. Особливості укладення трудових договорів з лікарями
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •2.2. Зміст трудового договору з лікарем та умови його зміни
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.2. Встановлення режиму та обліку робочого часу лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.3. Особливості праці лікарів за межами нормальної тривалості робочого часу
- •Глава 3 Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.4. Регулювання часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •1.1. Адміністрація зобов'язується:
- •1.2. Адміністрація має право:
- •1.3. Адміністрація не має права:
- •2.4. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •1.5. Кожний працюючий зобов'язаний:
- •1.6. Кожен працівник має право:
- •2.1. Адміністрація зобов'язується:
- •2.2. Адміністрація має право:
- •2.3. Адміністрація гарантує:
- •2.4. Порядок надання відпусток:
- •2.5. Адміністрація бере на себе зобов'язання:
- •2.6. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •2.7. Заборонити:
- •3.1. Адміністрація зобов'язується
- •3.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •4.1. Адміністрація зобов'язується:
- •4.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •5.1. Адміністрація зобов'язується:
- •5.2.Профком зобов'язується:
- •6.1. Адміністрація зобов'язується:
- •6.2. Профком зобов'язується:
- •7.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.2. Профком зобов'язується:
- •5. Завдання та обов'язки:
- •6. Має право:
- •8. Взаємодії у межах виконання функціональних обов'язків
- •9. Робоче місце
- •10. Відповідальність
Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
ренціацію при наданні додаткової відпустки у зв'язку з особливим характером роботи зазначеним категоріям лікарів не можна визнати справедливою хоча б тому, що праця сільського лікаря є більш важкою та інтенсивною, ніж праця лікаря будинку відпочинку.
По-четверте, однією з причин невиправданої диференціації та відсутності достатньо чіткого розмежування в наданні додаткових відпусток є правове регулювання тривалості додаткових відпусток лікарів у зв'язку з шкідливими умовами праці та особливим характером їхньої роботи лише на підставі єдиних Списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці.' Видається, що законодавство в цьому питанні має бути змінено у зв'язку з тим, що окремим категоріям працівників необхідно надавати додаткову відпустку не за однією, а за двома підставами. Наприклад, лікар-хірург стаціонару повинен мати додаткову відпустку у зв'язку з шкідливими умовами праці та у зв'язку з особливим характером роботи, оскільки ця категорія лікарів, з одного боку, зазнає впливу шкідливих наркотичних речовин під час операції, а з другого - їхня праця відрізняється особливими фізичними й нервово-психічними зусиллями. Можливо, визначення максимальної тривалості додаткових відпусток необхідно передати до компетенції Міністерства охорони здоров'я, яке, до речі, є достатньо компетентним органом у визначенні негативного впливу на працюючого як шкідливих умов праці, так і нервового та емоційного навантаження.
По-п'яте, сьогодні проводиться робота у напрямку прийняття Трудового кодексу, але сам законопроект ще має бути чималою мірою доопрацьований. У періодиці зустрічається слушна критика цього законопроекту в частині регулювання порядку надання додаткових відпусток, зокрема у вимогах щодо надання додаткової відпустки працівникові, який має право на декілька таких відпусток за однією підставою на його вибір. Такий підхід до надання додаткових відпусток не можна визнати правильним, оскільки 1 Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: Постанова КМУ №1290 від 17.11.1997 р. // Офіц. вісн. України. - 1997. -№48. - Ст. 22
175
Особливості правового регулювання праці лікарів
кожний із видів такого відпочинку виконує компенсаційну роль за конкретних умов праці працівника. Так, певна кількість лікарів працює в таких умовах, які надають їм право на додаткові відпустки за кількома підставами (наприклад, головний лікар протитуберкульозного диспансеру має право на дві додаткові відпустки - за роботу в шкідливих умовах праці та за ненормований робочий день).
Н.М. Хуторян вважає, що «заборона законодавцем надавати відпустки за кількома підставами є обмеженням права працівника на відпочинок».' Я погоджуюся з такою позицією. При цьому слушним аргументом на підтримку цієї думки буде твердження М.В. Лушнікової і A.M. Лушнікова про те, що саме державними нормативними актами визначаються правила, процедури та категорії, спрямовані на збереження життя і здоров'я людини у процесі трудової діяльності.2
На нашу думку, при вдосконаленні правового регулювання часу відпочинку лікарів, зокрема у вирішенні питань тривалості додаткових відпусток як за роботу в шкідливих умовах праці, так і за особливий характер роботи, необхідно враховувати можливості індивідуального регулювання трудових правовідносин.
Підсумуємо викладене:
1. Надання можливості прийому їжі в робочий час є вимушеною мірою, зумовленою режимом роботи закладів охорони здоров'я, характером праці лікарів та предметним об'єктом їхньої трудової діяльності.
2. Необхідно передбачити право та порядок прийому їжі лікарями, для яких"встановлено скорочений робочий день і не встановлюється обідня перерва.
3. Вихідні дні в безперервно діючих закладах охорони здоров'я встановлюються в різні дні тижня почергово кожній групі праців-
1 Хуторян Н. Удосконалення порядку надання відпусток у проекті Трудового кодексу України / Н. Хуторян // Юрид. Україна. - 2006. - №1. - С 47-48. Хуторян Н. Проблеми правового регулювання відпусток у проекті Трудового кодексу України / Н. Хуторян // Право України. - 2009. - №3. - С. 37.
2 Лушникова М.В. Очерки теории трудового права / М.В. Лушникова, A.M. Лушников. - СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресе», 2006. -С. 405.
176