Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів

ренціацію при наданні додаткової відпустки у зв'язку з особливим характером роботи зазначеним категоріям лікарів не можна визна­ти справедливою хоча б тому, що праця сільського лікаря є більш важкою та інтенсивною, ніж праця лікаря будинку відпочинку.

По-четверте, однією з причин невиправданої диференціації та відсутності достатньо чіткого розмежування в наданні додаткових відпусток є правове регулювання тривалості додаткових відпусток лікарів у зв'язку з шкідливими умовами праці та особливим харак­тером їхньої роботи лише на підставі єдиних Списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важки­ми умовами праці та за особливий характер праці.' Видається, що законодавство в цьому питанні має бути змінено у зв'язку з тим, що окремим категоріям працівників необхідно надавати додаткову відпустку не за однією, а за двома підставами. Наприклад, лікар-хірург стаціонару повинен мати додаткову відпустку у зв'язку з шкідливими умовами праці та у зв'язку з особливим характером роботи, оскільки ця категорія лікарів, з одного боку, зазнає впливу шкідливих наркотичних речовин під час операції, а з другого - їхня праця відрізняється особливими фізичними й нервово-психічними зусиллями. Можливо, визначення максимальної тривалості додат­кових відпусток необхідно передати до компетенції Міністерства охорони здоров'я, яке, до речі, є достатньо компетентним органом у визначенні негативного впливу на працюючого як шкідливих умов праці, так і нервового та емоційного навантаження.

По-п'яте, сьогодні проводиться робота у напрямку прийняття Трудового кодексу, але сам законопроект ще має бути чималою мірою доопрацьований. У періодиці зустрічається слушна критика цього законопроекту в частині регулювання порядку надання до­даткових відпусток, зокрема у вимогах щодо надання додаткової відпустки працівникові, який має право на декілька таких відпус­ток за однією підставою на його вибір. Такий підхід до надання додаткових відпусток не можна визнати правильним, оскільки ¹ Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зай­нятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: Постанова КМУ №1290 від 17.11.1997 р. // Офіц. вісн. України. - 1997. -№48. - Ст. 22

175

Особливості правового регулювання праці лікарів

кожний із видів такого відпочинку виконує компенсаційну роль за конкретних умов праці працівника. Так, певна кількість лікарів працює в таких умовах, які надають їм право на додаткові відпус­тки за кількома підставами (наприклад, головний лікар протиту­беркульозного диспансеру має право на дві додаткові відпустки - за роботу в шкідливих умовах праці та за ненормований робочий день).

Н.М. Хуторян вважає, що «заборона законодавцем надавати відпустки за кількома підставами є обмеженням права працівни­ка на відпочинок».' Я погоджуюся з такою позицією. При цьому слушним аргументом на підтримку цієї думки буде твердження М.В. Лушнікової і A.M. Лушнікова про те, що саме державними нормативними актами визначаються правила, процедури та кате­горії, спрямовані на збереження життя і здоров'я людини у процесі трудової діяльності.²

На нашу думку, при вдосконаленні правового регулювання часу відпочинку лікарів, зокрема у вирішенні питань тривалості додат­кових відпусток як за роботу в шкідливих умовах праці, так і за особливий характер роботи, необхідно враховувати можливості ін­дивідуального регулювання трудових правовідносин.

Підсумуємо викладене:

1. Надання можливості прийому їжі в робочий час є вимушеною мірою, зумовленою режимом роботи закладів охорони здоров'я, характером праці лікарів та предметним об'єктом їхньої трудової діяльності.

2. Необхідно передбачити право та порядок прийому їжі лікаря­ми, для яких"встановлено скорочений робочий день і не встанов­люється обідня перерва.

3. Вихідні дні в безперервно діючих закладах охорони здоров'я встановлюються в різні дні тижня почергово кожній групі праців-

¹ Хуторян Н. Удосконалення порядку надання відпусток у проекті Трудо­вого кодексу України / Н. Хуторян // Юрид. Україна. - 2006. - №1. - С 47-48. Хуторян Н. Проблеми правового регулювання відпусток у проекті Трудового ко­дексу України / Н. Хуторян // Право України. - 2009. - №3. - С. 37.

² Лушникова М.В. Очерки теории трудового права / М.В. Лушникова, A.M. Лушников. - СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресе», 2006. -С. 405.

176