Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю

трудовий договір не може бути укладений. Вони лише конкретизу­ються угодою сторін.

Враховуючи зазначене є потреба проаналізувати зміст трудово­го договору з лікарем як угоду про умови роботи, так як останні іакріплюють зміст і порядок виконання трудової функції лікаря.

Ще в 1974 р. в юридичній літературі висловлювалася думка про те, що визначальне та зростаюче значення мають умови, які встановлюються угодою сторін: «Тенденція до певного розширен­ня умов договору, що встановлюються угодою сторін, - очевид­на. Ця тенденція тісно пов'язана з розвитком науково-технічного прогресу, коли необхідно забезпечити оперативне регулювання різноманітних та змінюваних умов договору, при цьому зробити цс з дотриманням інтересів і виробництва, і робітника. Договірне встановлення умов праці значною мірою забезпечує рішення цього швдання».' Це завдання є актуальним і в умовах ринкової еконо­міки.

С. Кожушко стверджує, що «спираючись на свободу угоди і рівності сторін, трудовий договір стає основою трудових пра-иовідносин, одним з головних елементів якого є згода працівника підкоритися у тій чи іншій мірі встановленому на підприємстві шіутрішньому трудовому розпорядку і дотримуватися пов'язаної і ним трудової дисципліни».² Ми погоджуємося із цією думкою пиходячи з того, що ст. 21 КЗпП України вимагає від працівника як сторони трудового договору виконувати роботу з підпоряд­куванням внутрішньому трудовому розпорядку. Аналогічний "пов'язок працівника закріплено в російському законодавстві, і. на думку російських науковців, ця ознака є однією з тих, що ■чочволяє відрізнити трудовий договір від цивільно-правового до-говору.³

Щодо самого трудового договору чинне законодавство припи-

¹ Трудовое право и научно-технический прогресе / [под ред. С.А. Иванова]. М. : Наука, 1974.-С. 90.

'■ Кожушко С. Трудова дисципліна у системі елементів трудових правовідно-I ИН/С. Кожушко//Право України.-2005,-№9.-С 89.

¹ Орловский Ю.П. Комментарий к Трудовому кодексу РФ (краткий, поста-мііііьій) / [Ю.П. Орловский, А.Ф. Нуртдинова, Л.А. Чаканова] ; под общ. ред. Ю.П. Орловского. - М. : КОНТРАКТ: ИНФРА-М, 2007. - С 43-44.

95

Особливості правового регулювання праці лікарів

сує визначити в ньому саму роботу, тобто її зміст і розмір заробіт­ної плати, яка підлягає сплаті за виконання певної роботи. А умови договору, які погіршують становище працівника по відношенню до законодавства, вважаються недійсними.

Першою обов'язковою умовою прийнято вважати визначення місця роботи працівника. Під місцем роботи розуміється розташу­вання у певній місцевості (населеному пункті) підприємства, уста­нови, організації, з якими працівник укладає трудовий договір. Крім того, реформування системи охорони здоров'я в Україні розмежу­вало медичні заклади за видами медичної допомоги: первинна, вто­ринна, третинна.' Цей розподіл актуалізує питання про таку умо­ву договору, як місце роботи. Розмежування закладів проводиться перш за все за рівнем медичних послуг та їх видами, за технічним забезпеченням, обсягами обстежень і організаційними заходами. Ці обставини впливають на зміст трудових прав та обов'язків лікарів однієї спеціальності залежно від місця їх роботи.

Для лікарів місце роботи має вирішальне значення, оскільки воно, як правило, визначає трудову функцію та умови праці. Так, лікар-терапевт дільничної лікарні та лікар-терапевт лікарні «хос-піс» працюють у різних виробничих умовах і виконують неіден­тичні обов'язки, що зумовлені характером допомоги, яка надається у конкретному закладі.

О.С. Щукін, аналізуючи обов'язкові та додаткові умови трудо­вого договору з медичним працівником, дійшов висновку, що міс­це роботи для більшості медичних і фармацевтичних працівників визначається установою охорони здоров'я у певній місцевості і структурним (за профілем) підрозділом.²

Місце роботи, як дефініція, трудовому законодавству невідо­ме, але при цьому його визначають, як правило, залежно від міс­цезнаходження підприємства, установи, організації, що виступає стороною трудового договору. Т. Парпан пише: «Далеко не завж-

' Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 p., №2801-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 4. - Ст. 19.

¹ Щукін О.С. Правовий статус медичних працівників за трудовим законо­давством України: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / О.С. Щукін. - Одеса, 2005. - С 9.

96