Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________

me розкриті особливості розподілу праці у медичній та лікарській діяльності, слід зауважити, що зазначення посади (професії), як-от: ординатор, головний лікар, завідувач відділення, лікар - недо­статньо для правильного вирішення питання про зміст, обсяг та порядок виконання трудової функції, а іноді і режиму роботи, со­ціального забезпечення та пільг. Вважаємо, що вказівка в наказі спеціальності лікаря (терапевт, окуліст, хірург, нейрохірург, хірург-онколог, хірург судинний тощо) та конкретизація структурного підрозділу закладу охорони здоров'я, куди приймається на роботу лікар, дасть змогу чітко окреслити трудову функцію та визначн­ій права та обов'язки лікаря, які формують його правовий статус. Якщо з такої позиції розглядати зміст наказу про прийняття лікаря па роботу, необхідно було б внести відповідні зміни у п. 7 розділу II Правил внутрішнього трудового розпорядку МОЗ України, які регламентують процедуру оформлення прийому на роботу в закла­дах охорони здоров'я України та конкретизують оформлення тру­дових відносин за участю лікаря.

Значення також має з'ясування того, які саме документи ма­ють вирішальне значення у встановленні відповідності кандидата ішмогам посади, на яку претендує працівник. У цьому плані про­фесія лікаря значно відрізняється від більшості інших професій і спеціальностей, що було показано при визначенні трудової функції лікаря. Як зазначалося раніше, вимоги щодо кваліфікаційних ха­рактеристик для заняття лікарських посад визначаються Довідни­ком кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 78 «Охорона здоров'я». З огляду на цей нормативний акт постає суттєве питання, яке полягає в тому, що для деяких лікарських посад встановлення професії, спеціальності та кваліфікації є не­достатнім. Приміром, для прийняття на посаду лікаря акушера-гі-пеколога, лікаря-офтальмолога, лікаря судово-медичного експерта достатньо визначених трьох категорій. Але до таких лікарських посад, як лікар-алерголог дитячий, лікар-нефролог, лікар-рев-матолог, лікар-паразитолог, лікар з функціональної діагностики, кваліфікаційні вимоги є дещо ширшими. Для призначення на ці посади недостатньо повної вищої освіти за напрямком «Меди­цина», отримання відповідної спеціальності - «Лікувальна спра­ва», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», наявності або

87

Особливості правового регулювання праці лікарів

відсутності кваліфікаційної категорії. До таких лікарських посад встановлено вимогу отримання спеціалізації. Так, лікар-алерголог дитячий повинен, крім проходження інтернатури за спеціальністю «Педіатрія», отримати спеціалізацію з дитячої алергології, лікар-нефролог, відповідно, - спеціалізацію з нефрології, лікар-ревмато-лог - з ревматології, лікар-паразитолог - з паразитології, лікар з функціональної діагностики - з функціональної діагностики.'

Враховуючи вищенаведене, вважаємо за необхідне детальніше викласти умови добору лікарів згідно з кваліфікаційними вимога­ми, для чого доповнити Розділ II Правил внутрішнього трудового розпорядку відповідними формулюваннями.

На основі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників розробляються посадові інструкції та конкретизують­ся функціональні обов'язки працівників охорони здоров'я. Із цього нормативного акта цілком очевидною є різниця між лікарями різ­них категорій відповідно до стажу роботи за фахом, проходження відповідних процедур підвищення кваліфікації. Хоча і передба­чено поділ лікарів на категорії, але немає жодних критеріїв щодо рівня знань, умінь та навичок для такого розподілу. Завдання та обов'язки, вимоги до знань і навичок ідентичні для всіх кваліфі­каційних рівнів лікарів, і незрозуміло, наскільки відрізняються відповідно до категорії складність виконуваної роботи чи рівень знань і навичок. Вважаємо за доцільне внести таке розмежування у зазначений документ.

Наступним елементом професійного добору виступає така ка­тегорія, як стан здоров'я. Якщо лікарська посада, на яку претен­дує громадянин, входить до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковому поперед­ньому та профілактичному медичному огляду, то роботодавець зобов'язаний до прийняття на роботу направити громадянина на попередній медичний огляд. Після проходження такого огляду пра­цівнику видається особиста медична книжка, яка у разі прийняття на роботу, як правило, зберігається у роботодавця. При цьому у медичній книжці робляться висновки щодо можливості допуску до

¹ Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників : Вип. 78 «Охорона здоров'я» / М-во охорони здоров'я України; М-во праці та соціал. полі­тики України. - Офіц. вид. - К. : ТОВ «Золоті сторінки», 2002. - 372 с