Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю

- додипломна медична освіта - 6 років;

- післядипломна медична освіта - від 1 до 10 років;

- безперервний професійний розвиток - від 30 до 40 років.' Як уже зазначалося, лікарі - це єдині працівники, умовою до­пуску яких до професійної діяльності, є обов'язкова післядиплом­на освіта.

За концепцією післядипломна підготовка включає такі етапи:

I. Інтернатура, яка передбачає отримання ліцензії на загальну медичну практику з отриманням кваліфікації лікар;

II. Резидентура ставить на меті отримання спеціалізації за 18 базовими спеціальностями з отриманням кваліфікації «лікар-спе-ціаліст»; Цікаво, що станом на сьогоднішній день кількість базо­вих спеціальностей, які отримують в інтернатурі, становить 29.

III. Вузька спеціалізація в межах базових спеціальностей, де (добувається кваліфікація «лікар-спеціаліст» з певної лікарської спеціальності.

При цьому лікарі-інтерни (резиденти), ординатори є суб'єктами ринку праці. А етап безперервного професійного розвитку пла­нується проводити, зокрема, у вигляді стажування, дистанційного навчання та інших форм.² Крім того, сама реформа передбачає та­кі їж запровадження такої кваліфікації, як «помічник лікаря» на базі освітньо кваліфікаційного рівня «бакалавр».³

' Концепция реформирования системы подготовки врачей в Украине и при-I (ения ее в соответствие к требованиям ринка труда и требованиям Европейс-Юго Союза / [Ю.В. Поляченко, В.Г. Передерни, А.П. Волосовец и др.] // Меди­цинское образование в мире и в Украине. - Харьков. : ИПП «Контраст», 2005. (:. 242.

Концепция реформирования системы подготовки врачей в Украине и при-' [ения ее в соответствие к требованиям ринка труда и требованиям Европейско-' • і оюза / [Ю.В. Поляченко, В.Г. Передерни, А.П. Волосовец и др.] // Медицинс-■ •'■ ■ іоразование в мире и в Украине. - Харьков.: ИПП «Контраст», 2005. - С. 243,

Концепция реформирования системы подготовки врачей в Украине и при-h имя ее в соответствие к требованиям ринка труда и требованиям Европейс-

ti 'і < 'оюза / [Ю.В. Поляченко, В.Г. Передерни, А.П. Волосовец и др.] // Меди-п. кос образование в мире и в Украине. - Харьков. : ИПП «Контраст», 2005. ' 251.

115

Особливості правового регулювання праці лікарів

Проведення такої реформи викликає численні запитання щодо організації праці в медичній галузі, дати відповіді на які необхідно за участю юристів. У сучасних умовах правової регламентації загаль­них трудових прав та обов'язків щодо медичної допомоги відсутнє певне коло обов'язків, які притаманні умовам праці в Європі. Трудо­ве законодавство України, що стосується трудових прав лікарів, не­спроможне витримати широкомасштабного співробітництва у нау­ковій сфері та на ринку медичних послуг єдиного простору Європи. При такому реформуванні роботи вітчизняних лікарів атестація, як умова допуску до самостійної роботи у безперервному професійно­му розвитку, набуває іншої форми і потребує нового підходу.

Раніше мною вже висловлювалась думка про необхідність при­йняття Закону України «Про правовий статус лікаря» і передбачен­ня в ньому розділу, який закріплює базові умови проходження атес­тації. Основні засади безперервного професійного розвитку також мають отримати в ньому своє відображення. А наказ Міністерства охорони здоров'я України №359 від 19 грудня 1997 р. «Про по­дальше удосконалення атестації лікарів» має визначати механізми реалізації основних положень закону. При цьому чинна редакція наказу міністерства має бути докорінно переглянута.

Аналізуючи перспективу такого розвитку, необхідно заздале­гідь визначитися з ключовими питаннями, які впливають на тру­дові відносини між лікарем та закладом охорони здоров'я:

I. Умови праці лікарів-резидентів та лікарів-ординаторів: роз­межування освітніх та трудових прав цих лікарів; робочий час та його види; час відпочинку; оплата праці; межі відповідальності; соціальні пільги, тощо.

II. Для лікарів-спеціалістів головною проблемою у трудових відносинах за європейською моделлю медичної освіти постає така форма професійного розвитку, як стажування. При визначенні його правової основи необхідно встановити: хто зі сторін трудового до­говору може бути ініціатором стажування; з якою періодичністю воно має відбуватися; на яких засадах слід проводити стажування за межами місця роботи (в іншому закладі, місті, в іншій країні); умови такого стажування для «осіб із сімейними обов'язками»; на­слідки відмови від стажування; інші похідні питання, що віднесені до трудової діяльності лікаря.

116

III. Як бути з кількістю базових лікарських спеціальностей які от­римують в інтернатурі. Якщо у Європі їх 18, то в Україні їх набагато більше. Спроби привести кількість спеціальностей первинної спе­ціалізації в Україні до європейської моделі виявилися невдалими.'

У цій роботі не ставиться завдання вирішити ці питання, мета полягає у визначенні пріоритетних питань, які потребують глибо­кого дослідження вченими-юристами. Напрацювання наукового досвіду та моделей правового регулювання сприятиме успішному впровадженню реформи в дію та розвитку медичної галузі країни. Адаптація трудового законодавства має включати реформування законодавства з приведенням його у відповідність до законодавс­тва Європейського Союзу. Нормативно-правові акти Співтоварист-ва є нормами прямої дії без необхідності ратифікації чи інкорпора­ції і є обов'язковими для національних інституцій та юридичних і фізичних осіб. Так, європейська система охорони здоров'я ставить під загрозу діяльність незахищеного соціально та професійно ук­раїнського лікаря при реалізації права на працю в сучасних умовах ринкової економіка.

У перспективі такого дослідження слушною є думка B.C. Вене-диктова, що в умовах ринкової економіки в основу правового регу-шовання трудових правовідносин треба покласти важливе істотне право людини - право вільно розпоряджатися собою та своїми ідібностями. Це право є виключним правом власності людини на свою робочу силу, яку вона тепер може використовувати на влас­ний розсуд, не зважаючи на громадські та колективні інтереси. Ви­ходячи з цього, центральним принципом правового регулювання ¹ Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтер-п.пурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, ме-іичних факультетів університетів: Наказ МОЗ України №81 від 23.02.2005 р. // < Іфіц. вісн. України. - 2005. - №10. - Ст. 512. Про затвердження переліку спе­ціальностей та строків навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацев-гичних вищих навчальних закладів : Наказ МОЗ України №50 від 06.03.1996 р. 11 іектронний ресурс]: Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/. Про Шіссення змін до наказу МОЗ України №81 від 23.02.2005 p.: Наказ МОЗ Украї­ни №621 від 21.11.2005 р. // Офіц. вісн. України. - 2005. - №50. - Ст. 3158. Про "мічення змін до наказу МОЗ України №81 від 23.02.2005 p.: Наказ МОЗ України №3 під 26.02.2007 р. // Офіц. вісн. України. - 2007. - №17. - Ст. 682.

117

Особливості правового регулювання праці лікарів

праці в умовах ринкової економіки стає принцип свободи праці, який включає в себе свободу вибору місця роботи, трудової функ­ції та форми реалізації своєї здатності до праці.¹

Підсумовуючи результати проведеного аналізу, необхідно за­значити таке:

1. Основними формами зміни умов трудового договору з ліка­рем є переведення, переміщення та зміна істотних умов праці.

2. Переміщення лікаря до іншого структурного підрозділу із збереженням посади може спричиняти зміну істотних умов праці і потребує згоди працівника.

3. Зміна істотних умов праці, зокрема її оплати, відбувається протягом трудової діяльності на посаді залежно від результатів атестації при підвищенні кваліфікаційної категорії.

4. Зміна умов оплати праці за результатами атестації не зале­жить від волевиявлення роботодавця.

5. Періодична атестація лікарів виступає елементом правосуб'єктності лікаря і є обов'язковою умовою допуску до лі­карської діяльності строком на 5 років.

6. Реформа системи охорони здоров'я з огляду на європейську інтеграцію потребує глибокого дослідження та подальшого приве­дення перебігу трудових правовідносин лікарів до стандартів сві­тової медичної спільноти.

= 2.3. Специфіка суміщення посад та сумісництва при виконанні лікарської діяльності

В Україні працюють 224 тис. лікарів, з них ЗО тис. - сумісники.² Досліджуючи питання про сумісництво, необхідно звернутися до

¹ Венедиктов B.C. Трудове законодавство України в контексті євроатлан­тичної орієнтації // Трудове право України в контексті європейської інтеграції : матеріали наук.-практ. конф., 25 - 27 трав. 2006 р. Харків / за ред. проф. B.C. Be-недиктова. - X. : Українська асоціація фахівців трудового права, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - 2006. — С. 11.

² Банчук MB. Кадрова політика у галузі охорони здоров'я та рух вищої медичної освіти України до Європейського освітнього простору / [М.В. Банчук, О.П. Волосовець, І.І. Фещенко та ін.] // Медична освіта. — 2006. - №2. — С. 10.

118