Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів

Більшість сучасних науковців, характеризуючи основні права та обов'язки роботодавців, не мають значних розходжень і харак­теризують їх таким чином. Роботодавець має право:

а) укладати, змінювати та припиняти трудові договори з праців­никами;

б) приймати локальні нормативно-правові акти у межах своїх повноважень, вести колективні переговори й укладати колективні договори;

в) заохочувати працівників за сумлінну працю;

г) вимагати від працівників виконання трудових обов'язків, до-і римання трудової дисципліни, дбайливого ставлення до майна роботодавця;

д) притягати працівників до дисциплінарної і матеріальної иідповідальності у порядку, передбаченому трудовим законодавс-июм;

є) створювати і брати участь в організаціях роботодавців для представництва та захисту своїх інтересів та ін. Роботодавець зобов'язаний:

а) дотримуватися законів та інших нормативних актів про пра­що, умов колективного договору, угоди, трудових договорів із пра-цівниками;

б) забезпечувати виробничі умови, що відповідають вимогам і ІЄ піски та гігієни праці, а також дотримання в організації правил 11 норм з охорони праці;

в) надавати працівникам засоби (обладнання, інструменти) та і.п сріали, необхідні для виконання роботи, забезпечення засобами

охорони праці;

і •) виплачувати в повному обсязі заробітну плату працівникам у < 11 ижи, встановлені в колективному договорі, правилах внутріш­нього трудового розпорядку, трудовому договорі;

д) надавати представникам працівників повну та достовірну ін­формацію, необхідну для укладання трудових, колективних дого-і" ірів, угод, та здійснювати контроль за їх виконанням;

с-) забезпечувати соціальне страхування працівників у порядку, і і .піовленому законодавством.'

¹ Трудовое право: Альбом схем : [учебное пособие] / А.А. Савченко, і'Н Кузниченко, Т.И. Чавыкина, Н.А. Чередниченко. - Харьков: Изд-во Нац.

59

I

Особливості правового регулювання праці лікарів

Що стосується обов'язку понести відповідальність за порушен­ня трудового законодавства, то необхідно зауважити, що заклади охорони здоров'я є юридичними особами, і тому слід усвідомлю­вати різницю між відповідальністю посадових осіб цих закладів за порушення законодавства та саме відповідальністю закладу охорони здоров'я. Як зазначає Н.Б. Болотіна, роботодавець, чи то юридична особа, чи фізична особа, несе майнову цивільно-право­ву відповідальність за шкоду, заподіяну його працівниками іншим особам.¹ Крім того, заклади охорони здоров'я у разі порушення чинного законодавства можуть бути позбавлені своїх прав, нап­риклад, видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацез­датність, чи навіть понести відповідальність у вигляді припинення діяльності закладу.² Але все це не є предметом трудового права і регламентується нормами' цивільного законодавства.

А от як сторона трудового договору заклад охорони здоров'я несе матеріальну відповідальність перед другою стороною дого­вору. Так, він несе зазначену відповідальність перед працівником за шкоду, заподіяну винними діями або бездіяльністю, у зв'язку з невиконанням своїх трудових обов'язків. Таким чином, можна зро­бити однозначний висновок, що заклад охорони здоров'я як сторо­на трудового договору у складі своїх обов'язків має матеріальну відповідальність, яка регламентується нормами законодавства про працю.

Із набранням чинності Закону України «Про загальнообов'яз­кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

ун-та внутр. дел, 2003. - С. 26-27. Акопов В.И. Медицинское право в вопросах и ответах / Акопов В.И. - М. : ПРИОР, 2001. - С. 11. Гладун З. Заклад охорони здоров'я: основи правового статусу / 3. Гладун // Право України. — 2003. — №6.

- С. 66-67. Болотіна Н.Б. Трудове право України : [підруч.] / Болотіна Н.Б. - К.: Вікар, 2003.-С. 145-146.

¹ Болотіна Н.Б. Трудове право України : [підруч.] / Болотіна Н.Б. - К.: Вікар, 2003. - С 449.

² Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 p., №2801-ХИ // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 4.

- Ст. 19. Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що за­свідчують тимчасову непрацездатність громадян: Наказ МОЗ України №455 від 13.11.2001 р. // Офіц. вісн. України. - 2001. - №49. - Ст. 2216.

60