Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю

ва кваліфікації лікаря дає право на отримання відповідної доплати до посадового окладу, що є елементом схемного посадового окла­ду лікаря.¹ Разом із тим кваліфікація лікаря як учасника трудових правовідносин змінює його правове становище і надає можливість претендувати на підвищення шляхом переведення на іншу посаду. На практиці, як правило, в межах існуючого трудового договору шінюється лише оплата праці у бік її підвищення за відповідну кваліфікацію, а отже, такі складові, як-от: посада за спеціальніс­тю (лікар-хірург, лікар-терапевт, лікар-педіатр), предметний об'єкт діяльності і обсяги роботи відповідно до трудової функції, склад­ність роботи, яка залежить від фізіологічного стану хворого, робо­чий час, час відпочинку, шкідливість умов праці, соціальні пільги переважно залишаються незмінними. З огляду на таку зміну, яку спричиняє підвищення кваліфікації за результатами атестації, необхідно зазначити, що така істотна зміна, як оплата праці, не спричиняється самостійним волевиявленням роботодавця і тому необхідно констатувати, що такі зміни не пов'язані зі змінами в організації праці закладу охорони здоров'я.

Відмінністю атестації лікарів від інших видів атестації є те, що встановлення лікарю підвищеної кваліфікаційної категорії не С умовою для зміни ані змісту трудової функції, ані основних прав і;і обов'язків за посадою. Метою проведення атестації лікарів і підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи. Атестація лікарів має такі види: атестація на визначення знання практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання «лі-і .ір-спеціаліст»; атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії; шсстація на підтвердження кваліфікаційної категорії.²

У літературі, як правило, атестація визначається як засіб визна-ппя кваліфікації працівника.³ Існує також позиція, згідно з якою

¹ Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони Цоров'я та установ соціального захисту: Наказ МОЗ України №308/519 від 11 • 10.2005 р. // Офіц. вісн. України. 2005. - №42. - Ст. 2675.

Про подальше удосконалення атестації лікарів: Наказ МОЗ України №359

.....9 12.1998 р. //Офіц. вісн. України. - 1998. -№3. -Ст. 127.

Тихомирова Л.В. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомирова, М К і Тихомиров. - М.: 1997. - С. 38. Большой юридический словарь / [под ред. \ М ухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских]. - М. : ИНФРА-М, 1998. - С. 32.

113

Особливості правового регулювання праці лікарів

атестація є засобом встановлення ступеня відповідності працівни­ка обійманій посаді.¹ Жодне з цих визначень не розкриває суті і значення атестації лікарів. Особливою відмінністю атестації лікаря є факт наявності різних видів атестацій і відповідно атестаційних комісій, тому атестація цих працівників має дещо інше значення. Перш за все, лікарі атестуються з метою або підтвердження існую­чої кваліфікаційної категорії, або з метою її присвоєння. Крім того, відмінними є підстави для проходження атестації залежно від її виду. Так, з метою підвищення кваліфікаційної категорії лікарю необхідно протягом року перед атестацією пройти передатестацій-ний цикл у закладі післядипломної освіти або на факультеті після-дипломної освіти. Якщо ж лікар обрав атестацію на підтвердження кваліфікаційної категорії, то незалежно від рівня знань і практич­них навичок, які він демонструє при атестації, отримати категорію вищу за ту, що він підтверджує, неможливо. Атестаційна комісія не має права встановити йому іншу кваліфікаційну категорію.² Саме відмінність умов проходження різних видів атестацій лікарями і є головною особливістю атестації цієї категорії працівників.

Вищенаведений аналіз дає підстави стверджувати, що атестація лікарів - це складова їхньої трудової чи професійної діяльності, яка є обов'язковою умовою допуску лікаря до самостійної роботи строком, як правило, на 5 років.

З огляду на останні зміни, що відбуваються в медичній галузі, атестація лікарів набуває нового змісту. Розроблена Міністерством охорони здоров'я Концепція реформування системи підготовки лі­карів відносить атестацію до безперервного професійного розвит­ку. Виходячи з того, що відносини між лікарем та закладом охоро­ни здоров'я, де проходить професійну підготовку лікар, у певній частині є трудовими відносинами, нова модель такої підготовки заслуговує на увагу науковців у галузі трудового права.

Концепцію медичної освіти розроблено відповідно до вимог ринку праці Європи, і вона виглядає так:

¹ Строев ЕС. Труд и социальное развитие: словарь / [сост. Е.С. Строев, Е.В. Белкин, Е.Д. Катульский, М.А. Коробейников]. - М. : ИНФРА-М, 2001. -С. II.

² Про подальше удосконалення атестації лікарів: Наказ МОЗ України №35'j від 19.12.1998 p. //Офіц. вісн. України. - 1998. -№3. -Ст. 127.

114