- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів 6
- •Глава 2. Особливості реалізації
- •Глава 1
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •1.2. Особливості правового статусу лікаря
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 2
- •2.1. Особливості укладення трудових договорів з лікарями
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •2.2. Зміст трудового договору з лікарем та умови його зміни
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.2. Встановлення режиму та обліку робочого часу лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.3. Особливості праці лікарів за межами нормальної тривалості робочого часу
- •Глава 3 Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.4. Регулювання часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •1.1. Адміністрація зобов'язується:
- •1.2. Адміністрація має право:
- •1.3. Адміністрація не має права:
- •2.4. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •1.5. Кожний працюючий зобов'язаний:
- •1.6. Кожен працівник має право:
- •2.1. Адміністрація зобов'язується:
- •2.2. Адміністрація має право:
- •2.3. Адміністрація гарантує:
- •2.4. Порядок надання відпусток:
- •2.5. Адміністрація бере на себе зобов'язання:
- •2.6. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •2.7. Заборонити:
- •3.1. Адміністрація зобов'язується
- •3.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •4.1. Адміністрація зобов'язується:
- •4.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •5.1. Адміністрація зобов'язується:
- •5.2.Профком зобов'язується:
- •6.1. Адміністрація зобов'язується:
- •6.2. Профком зобов'язується:
- •7.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.2. Профком зобов'язується:
- •5. Завдання та обов'язки:
- •6. Має право:
- •8. Взаємодії у межах виконання функціональних обов'язків
- •9. Робоче місце
- •10. Відповідальність
Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
особа, яка володіє правосуб'єктністю та уклала трудовий договір, Є учасником трудових правовідносин, тобто «працівником». Наявність загальної трудової правосуб'єктності надає особі можливість бути учасником трудових правовідносин. Для того щоб громадянин п;ібув статусу «працівника - лікаря», він має відповідати не лише кагальним вимогам до працівників, а й вимогам, які висуваються ДО лікарів. Лікарі мають спеціальну трудову правосуб'єктність, яка визначає відповідність особи кваліфікаційним вимогам, що вису-маються до певної лікарської посади.
Іншим учасником трудових правовідносин у процесі реалізації нікарями права на працю виступає роботодавець. У чинному Кодексі законів про працю України такий термін, як «роботодавець», не застосовується. Стороною трудових правовідносинах, за законодавством, виступає власник підприємства, установи та організації або уповноважений ним орган, а також фізична особа.1 Однак на сьогодні у законодавстві та юридичній науці широко застосовується термін «роботодавець». Цей термін міститься, зокрема, в {.іконах України «Про організації роботодавців», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці», «Про лі альнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які (причинили втрату працездатності», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про іагальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з иімчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про недержавне пенсійне забезпечення» і л численних підзаконних нормативних актах (Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики та ін.). Термін ■роботодавець» знайшов відображення як в багатосторонніх, так і \ двосторонніх міжнародних угодах (приміром, в Конвенціях МОП N" I 73 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможні юті роботодавця» 1992 p., №176 «Про безпеку та гігієну праці на шахтах» 1995 p., міждержавних договорах про трудову діяльність і ромадян, які працюють за межами кордонів своїх країн).
1 Кодекс законів про працю України // Відом. Верховної Ради УРСР. - 1971. №50. - Ст. 375.
Особливості правового регулювання праці лікарів
Для лікарів роботодавцем, як правило, є заклад охорони здоров'я. Нині в Україні діють заклади охорони здоров'я, що розподілені на такі групи: лікувально-профілактичні заклади; санітарно-профілактичні заклади; фармацевтичні заклади; заклади меди-ко-соціального захисту; інші заклади.1
К.М. Гусов та В.М. Толкунова зазначають, що трудова правосуб'єктність роботодавця виникає або одночасно, або дещо пізніше, ніж цивільна, оскільки необхідно не лише зареєструватися (виникла цивільна правосуб'єктність), а й мати фонд оплати праці, визначити чисельність працівників та штат службовців.2 Це твердження цілком відповідає сучасній практиці набуття правосуб'єктності закладами охорони здоров'я та не залежить від форми власності. Наявність трудової правосуб'єктності надає можливість закладу охорони здоров'я стати учасником трудових правовідносин.
Об'єктом трудових правовідносин є те, з приводу чого виникли правовідносини між їх учасниками. Саме на об'єкт правовідносин спрямовані взаємні права та обов'язки лікаря і роботодавця. Л.Я. Гінцбург визначив, що об'єктом трудових правовідносин є процес праці, жива праця, а не результат праці.3 О.І. Процевський наголошує, ЩО основу внутрішнього зв'язку виникаючої у процесі виробництва системи відносин становить праця та її власти-вості, Характеризуючи трудові правовідносини, автор визначив, що Трудові правовідносини тому і називаються трудовими, що В їх основі лежить праця, діяльність трудова, процес праці, а не її організація або управління.4 Отже, не праця взагалі, а процес праці виступає об'єктом трудових правовідносин. Цей процес і
1 Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я: Наказ МОЗ України №385 від 28.10.2002 р. // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 46. - Ст. 2116.
1 Гусов К.Н., Трудовое право России : [учеб.] / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова.
- М. : ТК Велби, Проспект, 2003. - С 80.
3 Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Гинцбург Л. Я. - М. : Наука, 1977. - С 46.
4 Процевский А.И. Предмет советского трудового права / Процевський А.И.
- М. : Юрид. лит., 1979. - С. 32, 58.
10