Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці

лікарів

появу нового працівника з наступним обов'язковим встановлен­ням взаємозв'язку з лікарями цього медичного закладу (направ­лення на УЗІ, діагностика та видача висновку) або зміну трудової функції працюючих лікарів шляхом появи нових обов'язків щодо використання комп'ютерних технологій у своїй роботі. При цьому розвиток таких технологій вимагає від працівників певних навиків у користування ними і такі навики, у переважній більшості, не вхо­дять у теоретичний і практичний рівень знань у медичній галузі.

Розглядаючи впровадження досягнень науково-технічної рево­люції, О.І. Процевський дійшов висновку, що зміни, які вносять­ся в трудову функцію, можуть бути двоєдиними: по-перше, зміна імісту самої трудової функції, тобто збільшення, розширення її обсягу; по-друге, зміна самої трудової функції, обумовленої тру-іовим договором... Але і зміни, і поява нових обов'язків повинні иідповідати обумовленому роду роботи, своєчасно відображатися v кваліфікаційній характеристиці робіт певної професії або спе­ціальності.¹ З огляду на це твердження, якщо відбувається впро-иадження, наприклад, комп'ютерних технологій у медичну прак-і ику, то, ймовірно, може відбутися і зміна трудової функції лікаря, яка вимагає погодження сторін, і наслідком такої зміни буде або іі'іпнення дій щодо забезпечення порядку та умов набуття навичок іікарем у володінні і застосування таких технічних засобів, або припинення трудових правовідносин.

Таким чином механізм правового регулювання трудової функції іікаря матеріалізується як динамічна система взаємозв'язків між и карем і роботодавцем. Дію механізму спричиняють юридичні факти - від наявності вакантної посаду до зміни трудової функції ПІД дією об'єктивних обставин, які не залежать від волі учасників 111 \ дових правовідносин. Процес визначення трудової функції ліка-ll розпочинається з відносин з працевлаштування. Що стосується ІМІсту та специфіки трудової функції лікаря, то порядок визначен­ії ч < істанньої залежить від розподілу праці в лікарській діяльності, п іміст, обсяг і порядок виконання останньої забезпечується поєд­нанням централізованого, локального та індивідуального регулю-н•шия трудових правовідносин (рис. 1.1).

¹ І Іроцевский А.И. Гуманизм норм советского трудового права / Процевский І 11 Харьков : Изд-во при Харьк. ун-те издат. об-ние «Вища шк.», 1983. - С 102.

77

Особливості правового регулювання праці лікарів

Хірургія серця і магістральних судин

Спеціалізація (вторинна)

Судинна хірургія

Загальна практика -сімейна медицина

Торакальна хірургія

Медико-профілактична справа

Спеціалізація (первинна)

Лікувальна справа

Медична діяльність як рід трудової діяльності

Робота, обумовлена трудовим договором

Трудова функція

Лікар 1 кв. категорії

Лікар II кв. категорії

Лікар вищої кв. категорії

Вид закладу за рівнем (І, II, III)

Порядок виконання

Інші локальні акти

Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів

ВИСНОВКИ ДО ГЛАВИ 1

Дослідження елементів трудових правовідносин, правового статусу лікаря як працівника та закладу охорони здоров'я як ро­ботодавця, змісту і специфіки трудової функції лікаря розкриває іагальнотеоретичні засади регулювання праці лікарів. Проведений аналіз дає можливість стверджувати :

По-перше, лікар як учасник трудових правовідносин має спе­ціальний склад правосуб'єктності, що пояснюється характером роботи та умовами допуску до лікарської діяльності.

По-друге, правове становище закладів охорони здоров'я зага­лом не відрізняється від статусу інших роботодавців - юридич­них осіб. Однак проведене дослідження виявило низку суттєвих обмежень прав керівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я щодо прийняття на роботу працівників і визна­чення штатного складу працівників структурних підрозділів. Це не нідповідає принципу децентралізованого управління та розвитку самоврядування, передбаченому Основами законодавства України про охорону здоров'я.

По-третє, процес праці лікаря як об'єкт трудових правовідно-СИМ має свою специфіку та особливості, які спричинені предмет­ним об'єктом діяльності лікарів.

По-четверте, зміст трудових правовідносин за участю лікаря не иідрізняється від його традиційної структури, хоча і має свою спе­цифіку. Так, суб'єктивні права та обов'язки лікаря, які кореспонду-Ють правам та обов'язкам роботодавця, складаються із загальних прав та обов'язків, якими наділені всі працюючі на підставі тру­дового договору, та спеціальних прав та обов'язків, якими лікарі наділені відповідно до своєї професії та посади, і матеріалізація иких відбувається в динаміці трудових правовідносин.

По-п'яте, всі елементи трудових правовідносин пронизує тру­дова функція лікаря, зміст, обсяг та порядок виконання якої зу­мовлений особливостями розподілу праці в медичній і лікарській

ПИЛЬНОСТІ.

Рис. 1.1. Особливості розподілу праці у лікарській діяльності

78

79

Особливості правового регулювання праці лікарів