- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів 6
- •Глава 2. Особливості реалізації
- •Глава 1
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •1.2. Особливості правового статусу лікаря
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 2
- •2.1. Особливості укладення трудових договорів з лікарями
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •2.2. Зміст трудового договору з лікарем та умови його зміни
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.2. Встановлення режиму та обліку робочого часу лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.3. Особливості праці лікарів за межами нормальної тривалості робочого часу
- •Глава 3 Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.4. Регулювання часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •1.1. Адміністрація зобов'язується:
- •1.2. Адміністрація має право:
- •1.3. Адміністрація не має права:
- •2.4. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •1.5. Кожний працюючий зобов'язаний:
- •1.6. Кожен працівник має право:
- •2.1. Адміністрація зобов'язується:
- •2.2. Адміністрація має право:
- •2.3. Адміністрація гарантує:
- •2.4. Порядок надання відпусток:
- •2.5. Адміністрація бере на себе зобов'язання:
- •2.6. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •2.7. Заборонити:
- •3.1. Адміністрація зобов'язується
- •3.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •4.1. Адміністрація зобов'язується:
- •4.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •5.1. Адміністрація зобов'язується:
- •5.2.Профком зобов'язується:
- •6.1. Адміністрація зобов'язується:
- •6.2. Профком зобов'язується:
- •7.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.2. Профком зобов'язується:
- •5. Завдання та обов'язки:
- •6. Має право:
- •8. Взаємодії у межах виконання функціональних обов'язків
- •9. Робоче місце
- •10. Відповідальність
Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
компенсувати замовникові всі витрати.' Гадаємо, що з цього положення випливає одне: якщо молодий спеціаліст буде звільнений за подою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпПУкраїни), він не буде відшкодовувати кошти, витрачені на його навчання, а керівник закладу охорони (доров'я, який дав згоду на таке звільнення, подасть до Головного управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації відомості про наявність вакансії для заміщення її новим молодим і іісціалістом. Таке правове становище не сприяє покращенню кадрового забезпечення галузі з урахуванням сучасних соціально-еко-иомічнихумов.2
Запровадження обов'язку контролювати роботу молодих спеціалістів посадовцями Головних управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій чи МОЗ України видається недієвим, натомість пропонуємо іншу модель розподілу молодих спеціалістів лікарів. Кошти на підготовку лікарів мають отримувати заклади охорони здоров'я і, використовуючи їх за цільовим призначенням, пгрсказувати медичному закладу освіти за навчання конкретної Особи. Тим самим заклад охорони здоров'я як роботодавець буде и повнений в отриманні кваліфікованого спеціаліста з необхідної 11 курської спеціальності, а студент медичного закладу освіти, по-ЧИНаючи навчання, знатиме, де саме йому прийдеться працювати, і перебуватиме у правовідносинах із закладом охорони здоров'я, ч і і пі оплачує його навчання. Керівництво закладу охорони здоров'я миповідальніше ставитиметься до молодого спеціаліста. Крім ГОГО, при відмові випускника без поважних причин відпрацювати \ іакладі обумовлений строк, саме заклад охорони здоров'я буде Позивачем до молодого спеціаліста у справі про відшкодування Иртості навчання та компенсації завданих витрат. Студенти при і п с >му будуть чіткіше усвідомлювати правові наслідки навчання за КОШТИ закладу охорони здоров'я, що, безперечно, позначатиметься
' 1 Іро затвердження Порядку працевлаштування випускників державних ви-
■ м.і медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась
■ і іержавним замовленням: Наказ МОЗ України №367 від 25.12.1997 р. // Офіц.
України. - 1998. -№16. -Ст. 617. І Іро Концепцію розвитку охорони здоров'я населення України : Указ Пре-
.....ігга України №1313/2000 від 07.12.2000 р. // Офіц. вісн. України. - 2000.
і'' Ст. 2116.
57
Особливості правового регулювання праці лікарів
на стабільності кадрів. Крім того, не буде необхідності постійно створювати комісії з розподілу випускників, збирати та аналізувати відомості про вакансії, погоджувати, затверджувати списки персонального працевлаштування. Як наслідок зменшиться навантаження на окремих працівників, скоротяться витрати на усілякі відрядження з цього приводу. Але це не означає, що керівні органи залишаться без роботи з працевлаштування випускників. При розширенні прав керівників закладів охорони здоров'я на добір медичних кадрів було б цілком логічним зобов'язати їх подавати у вищестоящу організацію відомості про використання цільових коштів на підготовку фахівців. А медичні освітні заклади слід зобов'язати доводити до відома МОЗ України інформацію про працевлаштування випускників. Безумовно, такий порядок кадрового забезпечення не можна впровадити за один день, але це необхідно зробити, поступово збільшуючи з кожним роком кількість студентів, що навчаються за цільовим призначенням, щоб через 7-10 років запроваджена система могла реалізувати себе повною мірою. Крім того, держава через свої центральні органи виконавчої влади, а саме: МОЗ України, МОЗ АР Крим та Головні управління охорони здоров'я обласних державній адміністрацій, має контролювати, як заклади охорони здоров'я дотримуються наданих молодим спеціалістам гарантій з працевлаштування.
Правове становище закладів охорони здоров'я не обмежується наявністю трудової правосуб'єктності. Роботодавці, як і працівники, володіють суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. У підручнику «Радянське трудове право» за загальною редакцією К.С. Батигіна права та обов'язки соціалістичної установи розподілені на чотири групи, пов'язані: зі створенням та подальшою організацією трудового колективу; з удосконаленням умов праці; організацією та удосконаленням оплати праці; із заохоченням працівників та притягненням до відповідальності порушників трудової дисципліни.1 На мою думку, в сучасних умовах із розвитком різних форм власності такий розподіл прав і обов'язків має певне значення.
' Советское трудовое право: [учебное пособие] / [Б.А. Архіпова, К.С. Баты-гин, Е.М. Гершанова и др.]; под общ. ред. К.С. Батыгина. - [2-е изд. перераб. и доп.]. - М. : Профиздат, 1983. - С. 82. 58