Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів

яка за своїм змістом забезпечує фактичну можливість отримання та розпорядження цим суспільним благом з використанням його на власний розсуд, коли головним завданням є зняття накопиченої втоми та напруження за робочий рік і відновлення працездатності. Лікарі при цьому, як і інші групи працюючих, мало чим відрізня­ються один від одного.

Зважаючи на тенденції розвитку суспільних відносин у трудовій сфері і підготовку до прийняття Трудового кодексу, заслуговують на увагу наукові напрацювання Н.М. Хуторян щодо зазначеного зако­нопроекту. Так, досліджуючи главу «Відпустки», автор наголошує на тому, що ані загального визначення поняття «відпустка», ані жод­ного з поняття видів відпусток законодавець не дає. Вказуючи на такий недолік, автор констатує, що понятійний апарат відпусток вже розроблений в юридичні літературі і може бути використаний за­конодавцем. Що стосується вимог використання відпусток за їх ці­льовим призначенням, то запровадження такої вимоги до щорічної трудової відпустки, на думку Н.М. Хуторян, є передчасним. Автор неодноразово наголошує на цьому у своїх роботах, зазначаючи, що такі приписи позбавляють працівника можливості працювати у цей період і тим самим забезпечити матеріальні потреби своєї сім'ї.¹

Слід погодитися з цим зауваженням. На захист цієї позиції мож­на навести і той факт, що у медичній галузі, наприклад, певна кіль­кість лікарів використовує свою відпустку для роботи в санаторіях, дитячих таборах відпочинку тощо. За даними Головного управлін­ня статистики у Харківській області, у 2006 р. процес оздоровлен­ня дітей на території області забезпечували 13,9 тис. працівників, з яких 0,9 тис. медичні працівники. З цього випливає, що прийняття закону в запропонованому вигляді унеможливить такий вид зайня­тості лікарів.

Серед відпусток лікарів можна виділити такі основні види: щорічна основна відпустка; додаткові відпустки за роботу в шкід-

' Хуторян Н. Удосконалення порядку надання відпусток у проекті Трудового кодексу України / Н. Хуторян // Юрид. Україна. - 2006. - №1. — С. 44-45. Хуторян 11. Яким бути Трудовому кодексу України / Н. Хуторян // Праця і зарплата. - 2004.

№36 (424). - С. 5. Хуторян Н. Проблеми правового регулювання відпусток у проекті Трудового кодексу України / Н. Хуторян // Право України. - 2009. - №3.

С 35.

171

А

Особливості правового регулювання праці лікарів

ливих умовах та особливий характер праці; відпустки без збережен­ня заробітної плати; інші відпустки, передбачені законодавством. Кожна з цих відпусток має своє призначення та відмінні риси.

Диференціація таких відпусток базується головним чином на різниці в умовах праці працівників. У зв'язку з цим можливі від­хилення від загальних норм трудового законодавства з метою пра­вового регулювання праці працівників конкретної галузі нормами спеціальними. Особливості правового регулювання відпусток, що надаються лікарям, полягають перш за все у встановленні подов­женої тривалості щорічного відпочинку. Основна щорічна відпус­тка лікарів становить 24 робочі дні, а певним категоріям лікарів встановлена додаткова відпустка у зв'язку з шкідливими умовами праці й особливим характером роботи.¹

Загальним правилом є підсумовування основної та додаткової відпусток, при цьому загальна тривалість цих відпусток не по­винна перевищувати 59 днів, в тому числі й для лікарів. До такої загальної тривалості щорічної відпустки не входять дні, гаранто­вані працівникам-донорам, які ми вже згадували, бо такі дні не є відпусткою. У цілому чинне законодавство компенсує роботу в шкідливих умовах праці шляхом збільшення часу відпочинку пра­цівника, в тому числі і наданням додаткової відпустки лікарям. Сучасний український нормативно-правовий акт - Списки вироб­ництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці - визна­чає максимальну тривалість додаткових відпусток лікарів.² Від­повідно до статей 7, 8 Закону України «Про відпустки», конкретна тривалість додаткових відпусток визначається у колективному до­говорі, тобто регулюється локально. Імовірно Кабінет Міністрів,

¹ Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зай­нятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: Постанова КМУ №1290 від 17.11.1997 р. //Офіц. вісн. України. - 1997. -№48. -Ст. 22

² Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зай­нятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: Постанова КМУ № 1290 від 17.11.1997 р. // Офіц. вісн. України. - 1997. - №48. - Ст. 22

172