Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю

поняття сумісництва, розглянути різні його грані та визначити пер­спективи розвитку законодавства про сумісництво працівників, що займаються лікарською діяльністю.

Основні положення сумісництва, закріплені у нормативних ак­тах, встановлюють, що робітники, спеціалісти і службовці держав­них підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу па умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому тривалість роботи за сумісництвом не може перевищу­вати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом міся­ця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.¹

На перший погляд здається, що питання праці за сумісництвом чаконодавчо врегульовані, але слід звернути увагу на той факт, що в Україні рівноправно співіснують різні форми власності. Зокрема, медицині відомі державні, комунальні та приватні заклади охоро­ни здоров'я. З огляду на те, що чинні нормативні акти регулюють сумісництво у державному секторі господарювання, про що було наголошено і Верховним Судом України,² очевидною є відсутність правових норм, які визначають умови сумісництва в інших за фор­мою власності закладах.

Для укладання трудового договору за сумісництвом необхідна сукупність таких умов: наявність основного місця роботи, домо­вленість роботодавця та лікаря про таку форму організації праці останнього, як сумісництво. Вимоги до лікаря щодо укладення трудового договору про працю за сумісництвом є такими ж, як і за основним місцем роботи.

¹ Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій: Постанова КМУ №245 від 03.04.1993 р. // ЗП Уряду України. - 1993.

№9.-Ст. 184.

² Жигалкін П.І. Судова практика та її значення для регулювання відносин у сфері праці: [монографія] / [П.І. Жигалкін, С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко]. -X.

Вид-во ПП «ФІНИ», 2008. - С 250.

119

Особливості правового регулювання праці лікарів

При цьому найважливішим елементом трудового договору за сумісництвом вчені одностайно називають трудову функцію та її значення - економічне, соціальне та організаційне.'

У закладах охорони здоров'я, як і в інших підприємствах, ус­тановах, організаціях, використовується зовнішнє сумісництво у двох чи кількох роботодавців та внутрішнє сумісництво у межах одного закладу. Сумісництво ніколи не оцінювалося однозначно, бо за своєю природою воно завжди містило як позитивні, так і не­гативні характеристики. Ще у 1977 p. B.I. Нікітінський застосу­вання сумісництва характеризував таким чином, що одержані ним висновки залишаються актуальними і дотепер. Так, до негативних наслідків сумісництва ним віднесено те, що воно: знаходиться в певній суперечності з завданням охорони праці, призводить до пе­ревтоми працівників; знижує продуктивність і якість праці суміс­ників, оскільки «дієздатність робочої сили обернено пропорційна часу її діяльності»; веде до різкого скорочення суспільно необхід­ного вільного часу сумісників; часом призводить до різних злов­живань, пов'язаних із прагненням окремих працівників отримува­ти винагороду за двома чи кількома посадами, виконання трудових обов'язків за якими здійснюється у рамках нормального робочого часу. З іншого боку, застосування сумісництва: дозволяє значною мірою покрити наявний у певних галузях гострий дефіцит трудо­вих ресурсів; сприяє підвищенню рівня матеріального забезпечен­ня працівників; сприяє розв'язанню проблеми заміщення посад, за якими не потрібно повного завантаження робочого часу; стимулює органічний зв'язок науки з виробництвом і підвищення якості під­готовки молодих спеціалістів шляхом використання на практиці і у викладацькій роботі свіжих наукових ідей.²

¹ Веренич Н.В. Особливості правового регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад): автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Н.В. Веренич. - Харків, 2003. - С 8, 12-13. Коннов Л.М. Совместительство и сов­мещение профессий (должностей) / Л.М. Коннов, И.Г. Тарасов. - М. : Профиздат, 1990. - С. 7. Глозман В. А. Трудовые права работников, совмещающих профессии и должности / Глозман В.А. - Мн. : Беларусь, 1980.- С. 8, 18.

² Никитинский В.И. Законодательство о совместительстве нуждается в совер шенствовании / В.И. Никитинский // Сов. гос-во и право. - 1977. - №7. - С. 74.

120