Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю

втілюють приписи законодавства в життя шляхом коригування ус­тановчих документів, штатних розкладів і, відповідно, фонду за­робітної плати тощо. І, як наслідок, наочно постає життєвий факт: працюючий лікар, який продовжує виконувати своєю трудову фун­кцію, - обстежувати та лікувати - не усвідомлює, що і як змінило­ся після проведення таких «глибоких структурних змін у медичній галузі». Наведене дозволяє розкрити основну модель реформуван­ня галузі, яка полягає у впровадженні змін зверху, від владних ор­ганів, донизу - до практикуючого лікаря.

Це перш за все пов'язано зі стійкою корпоративністю системи охорони здоров'я. Професію лікаря не можна визнати наскрізною, і цей факт спонукає працівників до об'єднання в єдину «струк­туру», яка забезпечує взаємну підтримку, співпрацю та захист у таких складних випадках, як медичні помилки. Програма Всес-нітньої організації здоров'я «Здоров'я для всіх» одним із важли­вих компонентів руху до нової системи охорони здоров'я вважає кооперацію.¹ Така позиція світового масштабу сприяє зміцненню і а посиленню корпоративності медиків, незважаючи на недоліки іакого об'єднання.

Т.М. Каменська стверджує: «Корпоративності медиків сприяє іакож переважання неформальних горизонтальних відносин між Колегами над формальними. Це є наслідком суворої субординації по вертикалі... Соціальний капітал у вигляді традиційної взаємної довіри та загальних інтересів обмежується прагненням працівни-| їв нижчого рівня ієрархії максимізувати свою користь за рахунок опортуністичної поведінки».² Я погоджуюся з цим твердженням і німу необхідно зазначити, що такі методи реформування, в умовах і vцільної корпоративності, мають як негативні, так і позитивні на-I іідки. До перших можна віднести відокремленість керівників від І імих лікарів, що робить такі реформи недієвими. Окрім того, у і .іких реформах майже не передбачається зміна правового регулю-іі.шіія праці лікарів та не визначаються механізми впровадження і.ікіїх змін у трудові правовідносини останніх. Позитивним є те,

¹ Медицинское образование в мире и в Украине / [Ю.В. Поляченко, В.Г. Пе-!■■ і рпй, А.П. Волосовеци др.].-Харьков. : ИПП «Контраст», 2005. - С. 19.

Камінська Т.М. Ринок медичних послуг: досвід теоретико-інституціональ-.......аналізу/Камінська Т.М.-X.: ВПП «Контраст», 2006. - С 20-21.

Ill

Особливості правового регулювання праці лікарів

що втілення реформ такими методами не зустрічає спротиву чи нарікань з боку практикуючих лікарів. Отже, особливість правово­го регулювання праці лікарів у зв'язку із зміною в організації праці полягає у нетиповості таких змін трудових договорів. А звільнен­ня з роботи на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, що передбачає припинення трудового договору, якщо у зв'язку зі змінами в ор­ганізації виробництва і праці колишні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, майже не трапляється.

Вищевикладене дає можливість зробити такі висновки:

- робота є «іншою», якщо нові трудові обов'язки виходять за межі змісту трудової функції за колишньою посадою, яка визначе­на трудовим договором чи посадовою інструкцією лікаря;

- переміщення лікаря в інший структурний підрозділ у тому ж закладі охорони здоров'я на аналогічну посаду повинно вважатися зміною істотних умов праці, якщо при цьому суттєво змінюються умови праці чи зміст, обсяг та порядок виконання трудової функ­ції, передбаченої трудовим договором та посадовою інструкцією;

- переміщення в закладі охорони здоров'я має розглядатися з точки зору взаємних інтересів працівників та хворих;

- наслідком зміни істотних умов праці є зміни в організації пра­ці, до яких не належить трудова функція, але суто формально у медичній галузі такі зміни майже не відбуваються.

На основі вищевикладеного слід зробити висновок, що до змін, які змінюють трудовий договір з лікарем, належать такі: заклад охорони здоров'я; структурний підрозділ; трудова функція; склад­ність виконуваної роботи; умови оплати праці; режим праці; шкід­ливість умов, в яких лікар виконує роботу; обсяг роботи; позбав­лення пільг; ступень самостійності.

Атестація лікарів є необхідним елементом їхньої трудової діяль­ності, який забезпечує встановлення відповідності професійної підготовки та оцінки діяльності лікаря. За своєю суттю атестація є тим юридичним фактом який, як правило, спричиняє певну зміну трудового договору з лікарем. Так, у випадках отримання лікарем посвідчення про підвищення кваліфікації або непідтвердження кваліфікаційної категорії, умови трудового договору щодо оплати праці підлягають перегляду. Кваліфікаційна категорія як складо-

112