Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів

оперативної самостійності закладів охорони здоров'я на місцях із залученням профспілкових організацій. Зазначені норми мають враховувати:

1. Співвідношення часу, що зараховується в робочий час за­лежно від його використання для виконання трудової функції (приклад: виїзд лікаря додому до хворого або вихід з урахуванням відстані, яку необхідно подолати, наявності транспортного засобу, пори року та погодних умов).

2. Допустиме навантаження залежно від фізичного та психо­емоційного напруження, шкідливості умов праці та соціальних потреб людини.

3. Вид закладу охорони здоров'я визначає певною мірою інтен­сивність праці як у денний, так і у нічний час (пологовий будинок, інфекційна лікарня, обласна лікарня швидкої допомоги, відділення паліативної допомоги типу «хоспіс», поліклінічний заклад). Нап­риклад, різниця між лікарем акушером-гінекологом, що працює в гінекологічному відділенні, і таким же лікарем, який працює в по­логовому відділенні. Головною різницею між працею цих лікарів Є те, що в першому випадку проводяться операції і лікування, а у другому приймаються пологи, які фізіологічно в середньому три-иають у первородящих від 18 до 24 годин, у другородящих - від 12 до 14 годин.¹

4. Розмежування складності виконуваної роботи, враховуючи рівень закладу (1, II, III).

3.2. Встановлення режиму та обліку робочого часу лікарів

Режим робочого часу лікарів визначається умовами та спе­цифікою їхньої праці, спрямованої на надання медичної допо­моги населенню, та встановлюється режимом роботи закладів охорони здоров'я у порядку локального регулювання. Учені од­ностайні у визначенні поняття «режим робочого часу», під яким нони розуміють порядок розподілу тривалості робочого часу за

¹ Популярная медицинская энциклопедия / гл. ред. А.Н. Бакулев, Ф.Н. Пет­ром. [4-е изд., перераб. идоп.]-М. : Изд-во «Сов. енциклоп.», 1965.-С. 785.

147

Особливості правового регулювання праці лікарів

відрізками календарного періоду для належного перебігу трудо­вого процесу та забезпечення вільного часу працівника.¹ Залеж­но від сфери застосування режими робочого часу поділяють на загальні та спеціальні. При загальних режимах робочого часу розподіл норми його тривалості відбувається за тижневий або інший обліковий період. До загальних режимів робочого часу належить 5-денний робочий тиждень, 6-денний робочий тиж­день та сумований облік робочого часу. Спеціальними режима­ми робочого часу є: ненормований робочий день; перервний ро­бочий день; гнучкий графік роботи; вахтовий метод організації

роботи.²

Щодо обліку робочого часу лікарів, то зазначимо, що у поліклінічних закладах, як правило, встановлюється поденний об­лік робочого часу, а сама робота проходить змінами, що забезпечує доступ населення до медичної допомоги протягом дня, а у без-перервнодіючих закладах охорони здоров'я робота здійснюється безперервно, змінно. Що стосується самого обліку робочого часу, то відповідно до наказу Державного комітету статистики України №489 від 5 грудня 2008 р. роботодавець зобов'язаний чітко вести такий облік шляхом заповнення типових форм первинного обліку (табеля) і передбачає фіксування поіменного списку працівників з відмітками про відпрацьований час, понаднормовий час, запізнен­ня і неявки; або ж реєструються лише відхилення від нормальної