Міні-диктант

Уривок запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо во­ни трапляться, виправте і з'ясуйте їх.

Під загальнонародною мовою розуміємо сукупність усіх гра­матичних форм, усіх слів, усіх особливостей вимови й наголосу людей, що користуються українською мовою як рідною. Загаль­нонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, фольклорні елементи, жаргонізми тощо. Одним із складників загальнона­родної мови є літературна мова — відшліфована форма національної мови, що має певні норми в граматиці, лексиці, ви­мові, наголошуванні. Літературна мова виникає на підставі пи­семної, художньо закріпленої форми загальнонародної мови і в своєму усному й писемному різновидах обслуговує культурне життя нації. Отже, літературна мова є основою духовної та ма­теріальної культури людського суспільства, без неї неможливі розвиток літератури, мистецтва, науки, техніки (О. Пономарів).

Правопис

Не в усіх поданих словосполученнях дотримано правил милозвучності мови. Випишіть словосполучення у дві колонки: 1) ті, у яких виправите порушення милозвучності мови; 2) ті, у яких нічого не треба виправляти.

28

По всіх усюдах, один в один, як в воду дивився, над все, аж в піт кидає, стати в позу, став в пригоді, та і усе, так і сяк, а все ж таки, один за усіх, раз в раз, впало в око, отуди ідіть, літо й осінь, юнаки і юнки, живі і здорові, і сяк й так, скрізь і всюди, лихо та й годі, кров в жилах, от і все, один з семи, ліз з шкіри, вийти з ла­ду, от тобі і маєш, їхав вчвал, хтось з них, озвіться всі.

Ключ. З перших букв повинен скластися вислів Т. Шевченка.

Правописний коментар

Милозвучність української мови

Один із засобів досягнення милозвучності української мови

• уникнення збігів певних звуків у слові чи на стику слів. Цьо­му, зокрема, служить і чергування в певних випадках звуків у

• в, і — й, часток -ся сь, форм прийменника з — зі — із, над

• наді і под.

Українська мова уникає насамперед збігу голосних, а потім

— приголосних. Причому пауза сприймається як приголосний. Наприклад, у прислів'ї: Краще синиця в жмені, ніж жура­ вель у небі — перший раз ужито прийменник в, щоб уникнути збігу голосних ау (хоч і виникає при цьому збіг приголосних вжм), другий — прийменник у, щоб уникнути збігу приголос­ них львн. У прислів'ї: Учорашнього дня і стома кіньми не на­ здоженеш — після слова дня робиться пауза, тому далі вжито голосний і, а не приголосний й. Пор. ще: були вдома, але: був удома; місяць і сонце, але: сонце й місяць; дощ іде, але: дощ не йде.

Проте незалежно від того, на який звук кінчається попе­реднє слово, вживаємо, як правило:

а) у перед звуками в, ф (і тими звукосполуками, у яких є ці звуки: св, зв, дв, тв, хв, гв, еф і под.): надруковано у „Вечірньо­ му Києві", події у світі, будівля у дворі, досягнення у сфері економіки;

б) і перед звуком й (який позначається буквами й, я, ю, є, ї): Петро і Йосип, злагода і єдність, сосни і ялини.

Варіанти прийменника із, зі вживаємо, щоб уникнути зіткнення звука з з іншими приголосними, зокрема із шип­лячими та свистячими: із святом, зі святом, зі школи, зі мною.

29

ЗАНЯТТЯ 2

ЗАНЯТТЯ 2

Пунктуація (І)

Речення перепишіть і розставте в них потрібні розділові знаки. Правильність постановки розділових знаків перевірте за відповідями наприкінці посібника.

1. Дорога то пісня більше хвилює початок аніж кінець. 2. Де знайти таку тишу щоб почути як б'ється серце землі? 3. Бо­юсь прилизаної правди вона як шило у мішку ні покластися на неї ні на плечі взять. 4. Хто б ти не був чужий чужаниця! я тебе поважаю коли ти поважаєш мій народ (3 те. Д. Чередни­ченка).

Культура слова

Запам'ятайте значення слів. За поданим зразком складіть з ними словосполучення й уведіть їх у речення.

1. Адрес — письмове вітання кого-небудь з видатною подією в його житті: адрес ювілярові. Адреса — місце проживання, пе­ребування: на Вашу адресу. 2. Адресат — той,- кому адре­сується щось, одержувач: адресат одержав. Адресант — той, хто посилає щось кому-небудь; відправник: адресант відпра­вив. 3. Розповсюджувати — роздавати, передавати, продавати багатьом людям: розповсюджувати книжки. Поширювати — робити ширшим, більшим за обсягом, розширювати сферу впливу, робити приступним, відомим для багатьох: поширюва­ти чутки.

Переклад

Перекладіть текст українською мовою.

Становление и развитие авторского права в России суще-ственно отличается от истории авторского права западноев-ропейских стран и США. Книгоиздательское дело в России вплоть до конца XVIII века считалось государственной моно-полией. Важной особенностью авторского права России бьша тесная связь с цензурним законодательством, которое роди­лось значительно раньше. И первьій авторский закон в Рос­сии появился в рамках законодательства о цензуре. Утверж-денньїй 22 апреля 1828 года новьій цензурний устав содер-30

жал специальную главу, которая називалась „О сочинителях и издателях книг". Указанная глава, состоявшая всего из 5 статей, дополнялась более развернутьім положением о пра­вах сочинителей, которое служило приложением к Цензур­ному уставу. По данному закону, касавшемуся лишь литера-турньїх произведений, сочинитель или переводчик книг имел „исключительное право пользоваться всю жизнь своим изда-нием и продажей оной по своєму усмотрению как имущест-вом благоприобретенньїм" (п. 1 Положения). Но защита ав­торского права ставилась в зависимости от соблюдения цен­зурних правил, поскольку „напечатавший книгу без соблю­дения правил Цензурного устава лишался всех прав на оную" (п. 17 Положения).

Редагування

Відредагуйте речення.

1. Вітаємо Вас, шановний Микола Іванович, з п'ятидеся- тилєтієм.

2. На цьому юбілейному вечорі виступили поети, письменни­ки, художники і артисти.

3. Він просидів цілий вечір, обдумуючи свою автобіографію.

4. Переверніть сторінку, продовжуйте дальше.

5. Невільно приходить на думку слідуюче.

6. Ми не маємо достатніх навиків і тому нічого в нас не полу-чається.

ОБРАЗ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ