Поздоровлення й побажання

Людям приємно, коли на них звертають увагу, пам'ятають про них, вітають з днем народження, з певними подіями, з тим чи іншим успіхом, бажають усього доброго. Це зближує людей, створює більш дружню атмосферу в стосунках між ними.

Поздоровлення звичайно починаються словами: Від щирого серця вітаю... Від душі поздоровляю... Сердечно вітаю... Прийміть найтепліші вітання з ... Щиросердечно віншую... Дай, Боже, Вам...

Повністю вітання можуть мати такий вигляд: Зичу тобі вся­ких удач, добра і щастя! Бажаю Вам усяких гараздів! Дай Вам, Боже, з роси і з води! Будь здорова, як вода, а щаслива, як зоря! Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, працьовита, як бджола, багата, як земля! Щасти Вам, Боже, на добре діло! Нехай добро не оминає Вашої оселі! Хай Вам Бог посилає доброго здоров'я і творчих успіхів на благо рідної Ук­раїни! Хай у Вашому житті квітує радість, щастя плине рікою і ніколи не буде смутку! Зі святом Вас! Щасливого Но­вого року Вам! Хай Вам щастить у Новому році! Хай збу­дуться всі Ваші мрії!

Коли заходимо в чиюсь оселю, крім „доброго дня", слід би й сказати: Дай, Боже, добро у Вашу хату! Щастя-здоров'я Вам у хаті!

Поздоровлення й побажання завжди повинні бути щирі, теплі, промовлені з приємним усміхом.

115

ЗАНЯТТЯ 10

ЗАНЯТТЯ 10

ЕТИКЕТ РІЗНИХ КРАЇН

Канада

У Канаді дві офіційні мови — англійська і французька, хоча англійською говорять практично всюди, крім Квебеку і деяких районів Нового Брауншвейгу та Нової Шотландії.

Канада — країна більш церемонна, ніж Сполучені Штати. Одна із характерних особливостей канадійців — їхній консер­ватизм. Ділові люди утримуються від переходу на „ти" на офіційному рівні.

Одягаються на службу традиційно: чоловіки — в костюми, жінки — в ділові сукні (рідше в костюми). Але в окремих вели­ких містах, як-от у Торонто, службовці більш прискіпливо до­тримуються моди, одягаючись на європейський зразок.

В офіційній обстановці вітаються ручканням. Ділові розваги влаштовують здебільшого в ресторані. Страви дозволяється вибирати на власний розсуд, хоча на офіційних заходах пропо­нують зазвичай щось суто канадійське, наприклад, тихооке­анську нерку, арктичного гольця або сьомгу з Нової Шотландії. Британська Колумбія відома своїм сидром, а в Онтаріо та Бри­танській Колумбії виготовляють ще й власні вина.

Канадійці дуже хворобливо реагують, коли їх вважають аме­риканцями. Те що вони розмовляють англійською, зовсім не оз­начає їхньої подібності до американців, а швидше до англійців.

Робочі години в основних містах Канади — традиційні. А в суб­оту та в неділю все зачинено, крім закладів роздрібної торгівлі.

У ділових колах Канади можна зустріти жінок, хоча в ціло­му їхня роль тут більш традиційна, ніж у США.

РОБОТА НАД МОВОЮ

Міні-диктант

Уривок запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо во­ни трапляться, виправте і з'ясуйте їх.

Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її коріння сягає в доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком ма-

116

теріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово — це символ сформованої ідеї.

У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею й найміцніше природне єднання — суспільство, народ. Мова стає ніби тією субстанцією, що породжує народ, націю: створилась мова — створюється народ. Тож не дивно, що ко­ли зникає мова — надходить смерть і народу. Нації без мови не існують, як і не існує мови без нації. Зникнення з життя якоїсь форми розумного існування — велика втрата для всьо­го людства.

Національна мова — це здобуток культури, духовної діяль­ності певного народу, а одночасно й здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом — вони витвір світового колективного людського розуму (Г. Нудьга).