Поняття про мовний етикет

Етикет — це, як сказано в „Словнику іншомовних слів", „зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності" або, як визначає „Словник української мови", це „установлені нор­ми поведінки й правила ввічливості в якому-небудь това­ристві". Мовний етикет є важливою частиною етикету взагалі.

Засоби мовного етикету вироблялися народом протягом століть. Різні слова прийнято казати, коли зустрічаємося чи прощаємось із кимось, коли запрошуємо, припрошуємо чи пе­репрошуємо когось, коли відмовляємо чи співчуваємо комусь. Ці вислови, як правило, існують у мові в готовому вигляді. Тре­ба лише пам'ятати й доречно вживати їх.

Сукупність усіх можливих етикетних формул становить си­стему мовного етикету кожного народу. До неї входять сталі вирази, зумовлені різними комунікаційними ситуаціями, сто­сунками з іншими людьми, такими, як звертання, привітання, знайомство, подяка, побажання, прохання, пропозиція, згода, вибачення, відмова, прощання тощо. Вони мають свідчити про вихованість і ввічливість співрозмовників, взаємоповагу, доб­розичливість, шанобливе ставлення один до одного. Без цього не може бути взаємопорозуміння і плідної співпраці.

Кожна мовна ситуація має кілька синонімічних етикетних формул, і частота використання їх неоднакова. Наприклад, люди, зустрічаючись один з одним, вітаються: добрий ранок, доброго ранку, з добрим ранком Вас, добрий день, добридень, доброго дня, добрий вечір, вечір добрий, добривечір, доброго здоров'я, здо­ров, дай Боже здоров'я, як ся маєте, як ся маєш, з неділею Вас тощо. Послуговуватися цими формулами треба відповідно до конкретної життєвої ситуації, враховуючи вік і становище співрозмовника, місце спілкування, час, інші обставини.

На вибір етикетного виразу істотно впливає й тональність спілкування. Вона може бути звичайна, висока чи фамільярна. Це залежить від стосунків між співрозмовниками, характеру розмови. 20

Мовний етикет є явищем індивідуальним, бо кожна людина добирає вислови, не лише найдоцільніші в конкретній ситуації, а й такі, що для неї найзвичніші, найбільше їй до вподоби. Про­те ці вислови не повинні розходитися із загальноприйнятими. Наприклад, на привітання добрий день не слід відповідати ли­ше добрий чи ще гірше — якщо добрий. Це сприймається як певна зверхність і навіть як роздратованість. Мовний етикет не є закритою системою, хоча не може й довільно змінюватися. Він освячений традицією.

РОБОТА НАД МОВОЮ

Міні-диктант

Уривок запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо во­ни трапляться, виправте і з'ясуйте їх.

Під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя.

Конституцією України статус державної мови надано ук­раїнській мові (частина перша статті 10). Це положення відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначе­но в Преамбулі Конституції України, нації, яка історично про­живає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі.

Положення про українську мову як державну міститься у розділі І „Загальні засади" Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та об­сягом поняття „конституційний лад" (3 рішення Консти­туційного Суду України від 14 грудня 1999 року).

ОБРАЗ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ

Основні принципи ділового етикету

1. Виконувати все вчасно.

2. Не говорити зайвого.

3. Бути привітним, ввічливим, доброзичливим.

21

ЗАНЯТТЯ 1

ЗАНЯТТЯ 1

4. Дбати не лише про себе, а й про інших.

5. Одягатися за правилами.

6. Говорити й писати правильно.

7. Уміти вислухати свого співрозмовника.