Прощання

Люди зустрічаються й розстаються. Розстаються на корот­кий або довгий час. Відповідно до цього під час розставання вживають різні вислови.

Коли ненадовго розстаються, звичайно кажуть: До побачен­ня! До побачення завтра! До зустрічі! До зустрічі ввечері! До зустрічі в театрі! До завтра! Усього доброго! Усього найкра­щого! На все добре! Я не надовго! Ми ще побачимось! Я з Вами не прощаюсь! Я ще побачуся з Вами сьогодні! Будьте щасливі! Бувай! Бувай здоров! Оставайтесь здорові! Ідіть здорові!

Прощаючись увечері, традиційно вживають такі вислови: На добраніч! Добраніч! Доброї ночі! Іноді додають: Гарних снів! Приємного сну!

Якщо розстаються на довший час, кажуть: До скорого поба-192

чення! Сподіваюся, ми незабаром побачимося! Щасливої доро­ги! Щасливо! їдьте здорові! Дай, Боже, у добрий час! Боже Вас провадь! Перед тривалою розлукою ще кажуть: Прощайте! Прощавайте! Відповідають: Щасливо! Щасливі будьте! Щас-ти Вам, Боже! З Богом!

Офіційними прощаннями є вислови Дозвольте відкланяти­ся! — Моє шанування! Щоправда, в сучасному мовленні вони сприймаються як напівжартівливі.

РОБОТА НАД МОВОЮ

Міні-диктант

Уривок запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо во­ни трапляться, виправте і з'ясуйте їх.

Вже півтора року тягнеться ця історія, обставлена з такими засторогами, начебто йдеться про державну таємницю. Йшло­ся, однак, про речі простіші, речі, можна сказати, банальні, і на стороннє око такими вони могли б і здатися, коли б так дуже не зачіпали. Банальність, думав я,- це те, що одразу впадає в око, що іншому відоме давно, але, з другого боку, банальність — це вічні людські проблеми, які повторюються з такою обридливою одноманітністю, що людина від них уже й відмахуватися стала. Але є в моїй історії щось більше за банальність, є тут історія людської душі, і передовсім моєї (В. Шевчук).

Правопис

Запишіть власні назви російського походження у дві колонки: 1) зі вставленою буквою є; 2) зі вставленою буквою є.

Сн..гірьов, Бесдін, Єпіш..в, См.ляков, Кіпр..нський, Адаш..в, Якуш..в, Кузн..цов, Коп..йкін, Ажа..в, Хл..бников, Сп..ктров, Син..льников, Ст.ланов, Лимар..в, Рил..єв, Анн..нков, Св..чников, Посп..лов, Радищ..в, Арт..мов, Нас.дкін, Сл..пухов, Пол..вой, Удінц.в, Нед.лкін.

Ключ. З других букв повинен скластися початок вислову Ж.-Ж. Руссо: „...іноді вдається обманути його". 7 з-** 193

ЗАНЯТТЯ 17

Правописний коментар Написання російських власних назв українською мовою

Російську букву є у власних назвах російського походжен­ня, якщо вона стоїть після приголосного, передаємо звичайно через є: Лєрмонтов, Державін.

Але російську букву є передаємо через є:

а) на початку слова: Єршов, Єльцин;

б) у суфіксах -єв, -єєв, якщо вони стоять не після шиплячих ж, ш, ч, щ {„ще їжджу"), ц або р: Ломтєв, Сергєєв; але: Тютчев, Рум'янцев, Лазарев;

в) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: Рєпін (бо: ріпа), Сєров (бо: сірий); але: Лебедєв (бо: лебідь — ле­ бедя, звук і чергується з є).

Російську букву є, яка позначає звук о, відповідно до вимо­ви передаємо:

а) через йо: Йолкін, Воробйов;

б) через ьо: Корольов, Хмельов;

в) через о: Щокін, Горбачов.

Але якщо в українській мові є спільна з російською мовою назва, то, незважаючи на російську вимову, пишемо букву є: Федоров, Семенов, Орел.