Правопис

Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв. (Іменники, по­значені зірочкою, стоять в орудному відмінку однини.)

Зноше(н)ість, передміс(т)я, знаря(д)я, швидкіс(т)ю*, на-вма(н)я, світа(н)я, смер(т)ю*, Шдзам(ч)я, очище(н)я, ми(т)євий, осі(н)ю*, в'я(з)ю*, п'є(с)а, вшанова(н)ий, угвинче(н)ий, осо(н)я, поді(л)ьський, звітніс(т)ю*, довгожда(н)ий, (л)ються, су(д)-івство, гру(п)а, охоро(н)ик, ва(н)а, вихова(н)ість, стурбова(н)ий, ди(ф)еренціал, ста(т)я, тисячолі(т)я.

Ключ. З других букв повинно скластися закінчення вислову Публія Помпонія: „Якщо..."

Правописний коментар Подвоєння букв

Подвоюються букви, які позначають м'які зубні д, т, з, с, ц, л, н („де ти з'їси ці лини") та пом'якшені шиплячі ж, ш, ч („ще їжджу"), якщо вони стоять між двома голосними:

а) в іменниках середнього роду і в похідних від них словах: знаряддя, обличчя, життя, життєвий, життєвість;

б) в орудному відмінку однини іменників III відміни (перед закінченням -ю): тінню, ніччю;

в) у словах Ілля, суддя, стаття, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню, ллю, ллєш.

Якщо приголосний стоїть не між двома голосними, то він не подвоюється: передмістя, з користю, багато знарядь, облич, подільський.

Нема подвоєння у формі іменника статей (родовий відмінок множини) та в похідних словах типу статейний, постатейний.

У загальних іншомовних назвах букви, як правило, не под­воюються: сума, каса, хобі. Подвоєння букв є тільки в словах: аннали, манна, ванна, мадонна, бонна, тонна, панно, брутто, 160

ЗАНЯТТЯ 14

нетто, мотто, вілла, мулла, пенні, білль (закон), булла, дур­ра, мірра; а також у тих, у яких префікс закінчується, а корінь починається на ту саму букву: ірраціональний, контррево­люція, імміграція та ін.

Пунктуація (XIII)

Речення перепишіть і розставте в них потрібні розділові знаки. Правильність постановки розділових знаків перевірте за відповідями наприкінці посібника.

1. Давно те минуло як тими шляхами де йшли гайдамаки ма­лими ногами ходив я та плакав та людей шукав щоб добру на­вчили. 2. В неволі виріс між чужими і не оплаканий своїми в не­волі плачучи умру і все з собою заберу малого сліду не покину на нашій славній Україні на нашій не своїй землі. 3. А все-таки її люблю мою Україну широку хоч я по ній і одинокий бо бачте пари не знайшов аж до погибелі дійшов. 4. У нашім раї на землі нічого кращого немає як тая мати молодая з своїм дитяточком малим (3 те. Т. Шевченка).

Культура слова

Запам'ятайте значення слів. За поданим зразком складіть з ними словосполучення й уведіть їх у речення.

1. Неділя — назва сьомого дня тижня, день відпочинку: у неділю рано. Тиждень — сім днів: протягом усього тижня. 2. Вирішити — прийняти певне рішення: одноголосно вирішили. Розв'язати — упоратися з чимось, з якоюсь проблемою, яки­мось завданням, знайти відповідь на щось: розв'язати вузол, задачу, питання. 3. Задача — питання, переважно математич­ного характеру, яке розв'язується шляхом обчислень: учень розв'язав задачу. Завдання — наперед визначений для вико­нання обсяг роботи: домашнє завдання.