Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
(3-й курс) Книги по Укр мове / Гуць, Олыйник, Ющук..doc
Скачиваний:
298
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.87 Mб
Скачать

Культура слова

Запам'ятайте значення слів. За поданим зразком складіть з ними словосполучення й уведіть їх у речення.

1. Рахувати — визначати кількість, суму чого-небудь; нази­вати числа в послідовному порядку: рахувати гроші. Вважати

— мати думку, гадати: вважати за доцільне. 2. Положення — місцезнаходження чогось або когось у просторі; розміщення тіла або його частин; зведення правил, наукова думка: поло­ ження на географічній карті. Становище — ті чи інші обста­ вини, умови; обстановка суспільного життя; місце в суспільстві, певному середовищі: міжнародне становище. 3. Призводити

— спричиняти негативні наслідки: призвести до занепаду. Приводити — допомагати або примушувати йти за собою; до­ водити до якогось стану: приводити до школи.

Переклад

Перекладіть текст українською мовою.

  • Инна Владимировна, разделяете ли Вьі мнение о том, что спрос на юристов будет всегда, а значит, безработица им не грозит?

  • Я считаю, что юрист — зто интереснейшая профессия, актуальная во все времена. Однако не стоит обольщаться. Дип­лом юриста — еще не гарантия абсолютной занятости. Мало получить профессию, главное — в ней состояться. Ведь на рьш-ке вьіживает, как известно, сильнейший. И хотя сейчас любая

109

ЗАНЯТТЯ 9

ЗАНЯТТЯ 9

сфера экономики испытывает острую потребность в специали­стах, в том числе и юристах, но реально востребован будет пре­тендент с исключительно высокой квалификацией. А таких людей пока очень мало.

Недавно эксперты ОЗ „Триза" провели сравнительный ана­лиз российского рынка специалистов и пришли к неутеши­тельному выводу: всего лишь 2% соискателей полностью удов­летворяют профессиональным требованиям, 15% — частично удовлетворяют, 22% -могут быть задействованы в иных сфе­рах, не связанных с профессией, 24% — малоперспективны, а 37% — бесперспективны.

Редагування

Відредагуйте речення.

  1. В області фізики своїми дослідженнями наша країна зай­має одне з первих місць світу.

  2. В час отпуска я подивився інтересний фільм „Мій рідний край". Білети на нього наперед купила моя жінка.

  3. Осмотр студентської художньої самодіяльності окончив-ся.

  4. Прийомна міністра працює по слідуючому графіку.

  5. Його дії нанесли урон державі.

  6. Він являється членом слідчої комісії.

ОБРАЗ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ

Голос важливий чинник мистецтва говорити

Більшість ораторів здобули успіх саме через голосові харак­теристики. Так само, як і про зовнішність, у людей складається враження про ваш голос протягом перших хвилин спілкування. Згадуючи конкретну людину, ми згадуємо передусім її голос.

Ваш голос важливий так само, як і зовнішність, поведінка й те, що ви говорите (зміст, текст). Це саме той інструмент, за до­помогою якого ви спілкуєтеся з громадськістю.

Взаєморозуміння між вами передусім залежить від ваших голосових та мовленнєвих показників.

ПО

Людський голос це могутній інструмент. Він може пере­конати, закохати, завоювати. Але ним ви можете не тільки здо­бути щирих прихильників, а й відштовхнути людей, на яких ва­ша зовнішність у перший момент справила позитивне враження.

І тому завжди варто пам'ятати про те, що всі чекають на приємний голос.

Окрім усього, усвідомлення того, що у вас приємний голос, додасть вам упевненості.

Але потрібно пам'ятати, що навіть приємний від природи го­лос вимагає щоденної свідомої праці. Існують навіть спеціальні курси та семінари з правильної постановки голосу. Для того, щоб бути гарним оратором, потрібна правильна вимова, чітка артикуляція, відповідна постановка голосу. Ви повинні маніпу­лювати голосом залежно від ситуації: буде це ділова зустріч, інтерв'ю, презентація чи лекція. Приємний голос сприятиме діловому успіхові і буде підтримувати певний імідж.

Не має значення, який голос у вас від народження. Завдяки практичній роботі ви зможете мати такий голос, який заслуго­вує ваша професійна майстерність і яскрава індивідуальність. Ви можете позбутися іноземного або місцевого акценту, якщо будете ретельно стежити за правильністю вимови. Можна навіть уникнути гугнявих звуків, якщо вміло користуватися голосовим апаратом. Ви зможете навчитися чітко артикулюва­ти й правильно вимовляти звуки. Ви зможете розвинути резо­нансні коливання в грудях і навчитися говорити так, щоб вас чули в останньому ряду аудиторії без щонайменшого напру­ження з вашого боку. Врешті-решт ви зможете навчитися не говорити під ніс, а перетворитися на красномовного вишукано­го оратора.

Буває, що ви реально не можете оцінити властивості вашого голосу. Насамперед послухайте його в запису. До того ж існує низка елементів, які є сигналом того, що ваш голос далекий від досконалості: вас часто просять повторити щойно сказане; в мікрофоні деякі звуки звучать глухо, неприємно й штучно; у вас швидко втомлюється горло; у ваших слухачів починає че­рез деякий час блукати погляд, оскільки ви говорите на одному тоні; ви втрачаєте контроль над голосом наприкінці довгого

111

ЗАНЯТТЯ 9

речення; ви часто, навіть не усвідомлюючи, механічно повто­рюєте слова та вирази типу „ось", „ну", „так", „отже", „до речі", „знаєте" і подібне.

А ось деякі характеристики професійного голосу. Подумай­те, які з цих рис не притаманні вам і які вам потрібно набути. Голос в оратора має бути: приємний; вібруючий; спокійний; гарно модульований; низького тембру, щирий; упевнений; інтонаційно забарвлений; виразний; природний.

Зверніть увагу на характеристики поганого голосу й визнач­те, чи є у вашому голосі ті властивості, яких потрібно позбути­ся: гугнявість, різкість та скрипучість, хриплість, високий пронизливий тембр, плаксивість, невпевненість, тихість, нечутність, безбарвність, помпезність, монотонність.

Отже, самі оцініть власний голос. Вслухайтеся в нього й вирішіть, як саме він повинен звучати, бо основна функція го­лосу все ж комунікативна.

Дбайте про свій голос. Мовний апарат потребує ретельної уваги. І тому уникайте надмірної втоми й напруги, розслаблюй­те час від часу шийні м'язи. Спокійний голос може лунати тільки зі спокійного тіла. Напружене тіло напружує голосові зв'язки, підвищує тон голосу, порушує резонанс і знижує звук.

Активна експлуатація голосу вимагає тривалого відпочин-ку-мовчання. Тому тільки ви відчули, що голос починає відмов­ляти, зробіть кілька вправ: глибоко подихайте, прогуляйтеся хоча б недовго, побудьте наодинці і звичайно ж помовчіть. Теп­лий чай або вода з лимоном також сприяє комфорту горла. Ви повинні на холоді тримати горло в теплі, щоб захистити його від температурних коливань. Пам'ятайте, що опікування власним голосом — це частина вашого існування.

112

ЗАНЯТТЯ 10

ДІЛОВІ ПАПЕРИ

Публічний виступ

Залежно від змісту, призначення, мети, способу проголо­шення виділяються такі найпоширеніші види публічних вис­тупів: доповідь, промова, лекція, повідомлення, бесіда.

Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічного вис­тупу, жанр наукового стилю мовлення, усне висловлювання на теми, що вивчаються в школі, технікумі, коледжі, ліцеї, інсти­туті, університеті, академії. Завдання доповіді — у доступній формі викласти нові відомості, донести до слухачів певну на­укову інформацію.

Доповідь може бути політичною, науковою, діловою, звітною. Політична доповідь завжди актуальна, відіграє важ­ливу роль у житті держави. Тому має бути глибоко виваженою, науково обґрунтованою, емоційною.

Для наукової доповіді характерні точність фактів, перекон­ливість, логічна обґрунтованість.

Ділова доповідь — це документ, що містить виклад нових питань обов'язково з висновками та пропозиціями. Ділова до­повідь дає чималий обсяг інформації й розраховується на обізнаних слухачів. У ній порушуються й пропонуються для розв'язання назрілі в певній галузі проблеми. Особливістю ділової доповіді є те, що її текст може бути предметом обгово­рення, зазнавати критики, доповнюватися новими положення­ми тощо.

Звітна доповідь не лише обговорюється й оцінюється, а й схвалюється зборами. Після обговорення такої доповіді прий­мається рішення.

Виступ по доповіді, як правило, фрагментарний. По­лемічність, критичне спрямування, лаконізм — характерні ри­си такого виступу.

Промова — це усний виступ з метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів. Буває мітингова промова. Вона завжди актуальна, хвилююча, має

113

ЗАНЯТТЯ 10

ЗАНЯТТЯ 10

гостре політичне спрямування, яскраву емоційність і заклич­ний характер.

Оперуючи цифрами й фактами, промовець, не поспішаючи, повинен запалити слухачів пафосним виступом і привернути їхню увагу до злободенних проблем.

Ділова промова характеризується стриманістю в проявах емоцій, орієнтацією на логічний, а не емоційний її вплив, аргу-ментованістю. Ювілейній промові властива святковість, уро­чистість.

Лекція — це форма пропаганди наукових знань. Якщо роз­глядається вузьке коло питань, то це — повідомлення.

Бесіда повинна бути діловою, змістовною, доброзичливою, щирою, толерантно-спокійною, взаємновиваженою.

Існує чотири види підготовки доповіді та її виголошення:

  1. написати весь текст доповіді й виголосити її перед слуха­чами;

  2. написати весь текст доповіді, кілька разів прочитати і ви­голосити з пам'яті, інколи заглядаючи в рукопис;

  3. підготувати лише короткі записи;

4) виступити без будь-яких записів. Вимоги до публічного виступу:

  • умійте триматися перед аудиторією, „завоюйте" її протя­гом кількох хвилин; якщо цього не станеться, налагодити кон­такт зі слухачами далі буде важко;

  • ніколи не починайте виступ словами: „Я поганий оратор", „Я не мав часу підготуватися, як слід"; такі слова ніколи не вик­ликають співчуття;

  • не вживайте довгих речень, уникайте фраз типу „було проведено", „було заплановано" (а ми провели, група заплану­вала);

  • висловлюйтеся літературною мовою чітко й недвозначно, не переобтяжуйте мову іншомовними словами, про-фесіоналізмами, термінами;

— говоріть помірно, нешвидко, робіть паузи, володійте відповідною інформацією;

— не відходьте від теми, не зловживайте подробицями. 114

Виділити найважливіше, наголосити на якійсь думці можна по-різному, а саме: змінити тональність голосу — це насторо­жить слухачів; стишити або, навпаки, посилити його; зробити паузу перед важливою інформацією, уповільнити темп, повто­рити важливе слово, думку. Досвідчений промовець позначає в тексті місця, за рахунок яких він може скоротити час, якщо йо­го мало, або, навпаки, розширити думку, коли це дозволяє си­туація. Лектор повинен добре готуватися до виступу й вірити в свої сили.

ФОРМУЛИ ЕТИКЕТУ